Смажений перець із м’ятою, бальзамічним оцтом, медом і кунжутом

Ніхто при здоровому глузді не заперечуватиме, що італійська кухня — один із найвеличніших кулінарних феноменів, які існують у світі. Коли ви сідаєте за італійський стіл, вам неодмінно спочатку подадуть так зване антипасто, тобто закуску. Як декому з вас достеменно відомо з наших попередніх публікацій, італійський термін antipasto (множина: antipasti) утворився від двох латинських слів: прийменника «ante» (до) та іменника «pastus» (їжа, пасовище).

Майстерно продумані тарілки з італійськими закусками зазвичай дуже барвисті й традиційно містять безліч найрізноманітніших елементів. Головне завдання антипасті — потішити учасників застілля й пробудити в них апетит, готуючи їхні смакові рецептори до споживання їжі. Із цієї ж причини антипасті не мають бути надто ситними, бо це може вплинути на об’єктивне сприйняття основної страви й зіпсувати весь обід або вечерю.

Історія італійських антипасті сягає своїм корінням глибокого середньовіччя. У минулому солодкі й солоні закуски, як-от зацукровані горіхи або тонко нарізана шинка, налаштовували відвідувачів заїздів чи таверн на трапезу. З розвитком італійської кухні ця традиція дала життя багатьом новим стравам. Але мета антипасті залишилася колишньою: підготувати вас до страв, що йтимуть за ними.

Згідно з Oxford Companion to Italian Food (Оксфордським путівником з італійської їжі): «Мета (антипасто — ред. моя) полягає в тому, щоб радше збудити апетит, а не наситити тих, хто обідає, щоб надихнути їх надалі обирати ще більше делікатесів з обіднього меню».

Поєднання смаків на типовій італійській тарілці з антипасті зачіпає буквально всі аспекти нашого сприйняття їжі: від солодкого до солоного, від кислого до гіркого, від гострого до умамі. Крім того, у традиційному наборі антипасті ви знайдете безліч найрізноманітніших текстур: від твердого до м’якого, від цільного до пастоподібного.

Солодкі елементи антипасто можуть складатися із зацукрованих хрустких горішків, солодкої маринованої цибулі чи перцю, а також сезонних фруктів. В’ялене м’ясо (прошутто, панчета, хамон), солоні оливки й усілякі сири, навпаки, містять елементи солоності й умамі. Броколі або цукіні привносять легку гіркуватість. Солоні чи мариновані овочі, як-от артишоки, гриби або пеперончіні, надають усій страві м’якої кислинки.

Залежно від регіону в Італії існує величезна кількість різних варіантів антипасті.

Зокрема, одним із таких прикладів антипасто може слугувати смажений солодкий перець, змішаний з оливковою олією, бальзамічним оцтом, м’ятою та кунжутом. Особливо добрий смажений перець на брускеті.

(розраховано на чотири порції)

Інгредієнти:

• 4 великі солодкі перці
• Пів склянки добре подрібнених свіжих листочків ізраїльської м’яти
• 1 чайна ложка сушеного орегано
• 1 чайна ложка сушеної апельсинової цедри
• 1 столова ложка кунжутного насіння (обсмажити на сухій сковороді)
• 20 мл рідкого меду
• 40 мл бальзамічного оцту
• 80 мл оливкової олії першого холодного віджиму
• Морська сіль середнього помелу
• Чорний перець грубого помелу

Приготування:

1. У великій сухій сковороді обсмажуємо на середньосильному вогні солодкі перці, доки вони не стануть м’якими, а їхні боки не почорніють. Переносимо перець на обробну дошку, даємо трохи охолонути й очищаємо від шкірки. Принагідно видаляємо хвостики й насіннєві камери. М’якоть рвемо на поздовжні смужки завширшки близько 1,5 см і кладемо в миску.
2. У середній сковороді на слабкому вогні нагріваємо оливкову олію й приправляємо її орегано та апельсиновою цедрою. Готуємо, трохи помішуючи, пару хвилин і вимикаємо вогонь. Наприкінці додаємо мед і бальзамічний оцет.
3. Вливаємо ароматизовану олію в миску з перцем і добре перемішуємо, щоб останній ґрунтовно з усіх боків покрився маринадом. Солимо й перчимо до смаку. Потім накриваємо плівкою й відправляємо в холодильник на пару годин.
4. Під час подавання додаємо до перцю м’яту й кунжут.