Смажений рис з імбиром і часником по-азійськи

В історії світової кулінарії знайдеться зовсім небагато культур, які були б настільки фанатично віддані їжі, як азійці (особливо це стосується китайців), і після рису лише два інгредієнти в азійській кухні мають таке принципове значення — це імбир і часник. Унікальний аромат імбиру використовують тут практично всюди — від усіляких м’ясних чи овочевих рагу та супів до незліченної кількості страв, приготовлених найулюбленішим азійцями способом «швидкого смаження» у воку. Що ж до другого згаданого інгредієнта, то дух смаженого часнику, здається, пронизав усю азійську культуру наскрізь, і вона без нього просто немислима (ви вже вибачте за деяку двозначність сказаного).

Попри важливе значення імбиру й часнику для азійських кулінарних традицій, жоден із цих продуктів за своїм призначенням не належить азійському континенту винятково. Обидва вони в різні часи були інтегровані в раціон інших давніх цивілізацій. При цьому часник завжди посідав панівне становище завдяки вірі в його лікувальні властивості. За пізньою розповіддю Геродота, часник входив до раціону будівничих єгипетських пірамід. Давні римляни приносили на ньому клятви й частували ним гладіаторів перед початком вистави. Часник однаково незмінно був присутній як на середньовічних бенкетах європейської знаті, так і на будь-якому селянському столі.

А ще європейці того часу свято вірили, що він уберігає від чуми. Утім, сучасні дослідження говорять про часник значно стриманіше: добавки з нього можуть лише трохи впливати на підвищений тиск і рівень цукру в крові. Цього замало, щоб вважати часник засобом від будь-яких хвороб, зокрема гіпертонії та діабету 2 типу.

Часник неодноразово згадується у світовій літературній «нетлінці», наприклад, у «Ши-цзін» (або «Книзі пісень»), поетичній збірці, укладачем якої був сам Конфуцій. У ній, цій збірці, були представлені твори поетів приблизно з дванадцятого по сьоме століття до нашої ери.Не менш почесне місце часник посідає в легендах і міфах багатьох інших народів світу. Червоною ниткою крізь них проходить повір’я, що вінок із часнику рятує від усіляких злих духів, ну і, звісно ж, від вампірів.

Практично неможливо сьогодні простежити шлях часнику до місця його походження. Часник належить до тієї самої родини, що й цибуля. На думку деяких істориків, спочатку він ріс у Сибіру й поступово поширився всією Азією, Середземномор’ям і, нарешті, Європою. Але хоч де він народився, у китайській кухні, найпомітнішому явищі серед азійських країн, його використовують із третього тисячоліття до нашої ери! Ареалом походження імбиру традиційно вважають Південно-Східну Азію.

Смажений часник готується елементарно просто. У нашому випадку достатньо покласти його тонкі пелюстки в холодну олію (рафінована соняшникова цілком згодиться), нагріти й почекати, коли вони набудуть золотисто-коричневого відтінку. Ароматна олія, що залишиться після цієї нехитрої процедури, так і чекає, щоб її додали до соусів або приготували в ній чудовий хрусткий рис…

(розраховано на чотири порції)

Інгредієнти:

• 2 склянки відвареного й охолодженого круглого рису
• 8 великих зубків часнику (очистити від шкірки й нарізати поздовжніми пелюстками)
• 2 см кореня імбиру (почистити й дрібно порубати)
• Невеликий пучок зеленої цибулі (нарізати невеликими шматочками по діагоналі лише зелену частину)
• Середній пучок кінзи (відокремити тонкі гілочки з листочками й грубо порубати)
• 1 велике яйце (злегка збити)
• 2 столові ложки смаженого кунжуту
• Олія (для смаження)
• Морська сіль середнього помелу

Приготування:

1. Ставимо на плиту велику сковороду, змішуємо в ній третину склянки олії та пелюстки часнику. Потім рівномірно розкладаємо часник по дну сковороди в один шар і запалюємо вогонь, установивши ручку регулювання газу в середнє положення. Обсмажуємо часник, часто струшуючи сковороду, поки він не набуде золотисто-коричневого відтінку. За допомогою ложки-шумівки перекладаємо готовий часник на тарілку з паперовим рушником. Солимо.
2. Збільшуємо інтенсивність вогню до середньо-сильної й обсмажуємо в олії імбир близько 2 хвилин, іноді помішуючи. Потім вливаємо ще пару ложок олії, а також збите яйце. Готуємо останнє, пару разів перемішавши, поки не схопиться. Це забере буквально лічені секунди. Після цього всипаємо у сковороду рис, перемішуємо, злегка втрамбовуємо лопаткою й далі вже не турбуємо. Готуємо 3-4 хвилини, поки рис не почне вкриватися рум’яною скоринкою, і перемішуємо. Потім знову втрамбовуємо й готуємо наступні 3-4 хвилини. Знімаємо сковороду з вогню, додаємо зелену цибулю та половину часникових чипсів. Перемішуємо, солимо до смаку.
3. Готовий рис викладаємо на сервірувальні тарілки, посипаємо кінзою, кунжутом і рештою часнику.