Соте з артишоків

«Cynara scolymus» – саме так латиною називається артишок. Він же – “французький артишок”, він же – “іспанський артишок”, він же – “зелений артишок”. Назва артишоку має складну історію. Італійську, іспанську та португальську форми пов’язують з арабським al harshuff, а походження північноіталійського articiocco та споріднених із ним форм вважають не цілком з’ясованим і пов’язують із пізньолатинськими або староіталійськими словами. Та частина рослини, яку ми їмо, насправді є бутоном квітки артишоку. Місцем походження овоча вважається Середземномор’я та Канарські острови. Він плодоносить дванадцять місяців на рік з піком у середині весни та восени. Існує понад 140 сортів артишоку. Сьогодні основна частина цих овочів вирощується у Франції, Італії, Іспанії та Каліфорнії (США).

Щодо походження артишоку існує кілька легенд. Одну з них оспівав у своїй поемі Квінт Горацій Флакк, найбільш відомий як Горацій, знаменитий римський поет-лірик, який жив у I столітті до нашої ери. Згідно з цією давньою егейською легендою, першим артишоком була прекрасна юна дівчина, яка жила на острові Зінарі, що в Іонічному морі. Сталося так, що Зевс відвідав свого брата Посейдона саме в цих місцях, і там він випадково зустрів дивовижної краси смертну жінку. Остання не злякалася присутності бога, і Зевс, скориставшись цим, ліг із нею на ложі. Дівчину звали Цинара, і король Олімпу був настільки захоплений її красою, що вирішив перетворити її на богиню. Цинара відповіла згодою на пропозицію Зевса, і той, користуючись тимчасовим від’їздом дружини Гери, підніс дівчину на Олімп. Однак, незабаром Цинара занудьгувала за домом і своїм близьким, і потай від Зевса здійснила короткий візит у світ смертних. Дізнавшись про це, Зевс прийшов у невимовну лють і скинув дівчину на землю, перетворивши її на рослину. То й був артишок.

Перші письмові згадки про артишок можна зустріти у Теофраста, грецького філософа (зі школи перипатетиків) та натураліста, який повідомляв, що артишоки виростають на Апеннінському півострові та в Сицилії.

Стародавні греки та римляни вважали артишок делікатесом та афродизіаком. У Греції його давали вагітним жінкам для того, щоб гарантовано забезпечити народження хлопчика.

Римський натураліст і державний діяч Пліній Старший, який жив у 23-79 роках жартома називав артишок «маленьким земляним чудовиськом» і стверджував, що це найкраще, що йому доводилося пробувати. Кухарі багатих римських патриціїв готували артишоки в меді та оцті, приправляючи кмином – так цей овоч довше зберігався.

Починаючи з восьмого століття, маври стали культивувати цей овоч на землях Гранади в Іспанії. Інші арабські племена вирощували артишоки у Сицилії. Пізніше артишок з’явився на городах багатьох християнських монастирів Європи, де до шістнадцятого століття і набув імовірно свого теперішнього вигляду.

Першими європейцями, які стали культивувати цей овоч, були італійці – його вирощували у Неаполі, Флоренції… Відомо, що Катерина де Медічі, одружившись із Генріхом II, серед усього іншого привезла до Франції й артишоки. Вона стверджувала, що артишок зігріває геніталії, і це їй приписують висловлювання щодо цього: «Дівчині, яка з’їла артишок, ми повинні вказати на вулицю. Наші флорентійські панночки в цьому відношенні більш просунуті, ніж пажі при французькому дворі».

Соте з артишоків – зовсім просте і, разом з тим, вишукане блюдо, яке популярне в сільській місцевості поблизу Риму. Ви можете зустріти його як гарнір або закуску на обідньому столі в звичайному фермерському будинку, так і в дорогому римському ресторані або тратторії. Артишок готують у тутешніх краях по-різному, але цей рецепт мені подобається найбільше: шматочки артишоку виходять хрусткими зверху і ніжними всередині – їх можна їсти, як у гарячому, так і холодному вигляді. Деякі використовують приготовані у такий спосіб артишоки для піци або кростіні з анчоусами.

(для двох)

Інгредієнти:

• 2 великі артишоки (почистити і порізати маленькими часточками)
• 2 великі зубки часнику (почистити і роздавити ножем)
• 1 лимон (плюс ще один для збризкування)
• Невеликий пучок петрушки (листя подрібнити)
• Оливкова олія
• Морська сіль грубого помелу

Приготування:

1. У каструлю з водою видавлюємо лимон і залишаємо його в цій воді.
2. Кладемо у воду часточки артишоку.
3. У сковороді нагріваємо оливкову олію. Коротко обсмажуємо часник. Коли почне пахнути, додаємо артишоки і на середньо сильному вогні, помішуючи, щоб не пригоріли, смажимо їх протягом 5-6 хвилин. Перед кінцем, солимо і всипаємо петрушку.
4. Подаємо, щедро збризкавши лимонним соком.