Усе про спеції. Кардамон. Частина восьма

Як я вже згадував в останніх частинах нашої історії, присвячених корисним властивостям кардамону, жодні результати клінічних досліджень на людях зі стовідсотковою гарантією не підтверджують позитивний ефект використання кардамону. Нижче я продовжую наводити деякі попередні висновки вчених, зроблені під час лабораторних досліджень на тваринах, а також із тканинами на клітинному рівні. Однак перелічені експерименти не слід тлумачити як такі, що однозначно підтверджують будь-яку користь для здоров’я.

Отже, продовжимо… У щурів, які отримують раціон із високим вмістом вуглеводів і великою кількістю жирів, розвивається так званий метаболічний синдром. Коли цей самий раціон учені доповнили чорним кардамоном (багатим на цинеол), симптоми їхнього метаболічного синдрому змінилися на протилежні: зменшилася жирова маса, знизилися кров’яний тиск і тригліцериди, а також поліпшилися функції серця та печінки. Зелений кардамон, як не дивно, такого самого ефекту не справив.

Водночас у подібному дослідженні щури, які страждали на ожиріння й отримували раціон із високим вмістом вуглеводів і великою кількістю жирів із додаванням порошку зеленого кардамону, показали поліпшення симптомів метаболічного синдрому, зокрема зменшення жирового прошарку на животі.

Крім того, ця спеція допомогла змінити на краще симптоми, пов’язані з кишковими захворюваннями тварин, як-от діарея і спазми шлунка, а також хвороби, пов’язані зі спазмами в кишечнику. Обробка клітин кишечника кроля олією зеленого кардамону знизила рухливість. Імовірно, вплив кардамону допомагає блокувати мускаринові рецептори.

Відомі випадки, коли екстракти зеленого кардамону та його ефірні олії запобігали різним ураженням шлунка щурів (зокрема виразкам), спричиненим алкоголем або аспірином. Ба більше, один з екстрактів виявився ефективнішим за ранітидин — препарат, що використовується для лікування виразок. Однак такі самі порушення, спричинені надлишком шлункової кислоти, під час лікування кардамоном не дали належного ефекту.

Бактерії, які, як відомо, спричиняють виразку шлунка (Helicobacter pylori), у лабораторних умовах лише незначно пригнічувалися (уповільнювалися) в присутності екстракту зеленого кардамону.

Завдяки своїм протизапальним властивостям кардамон уже давно визнаний надійним народним засобом від астми.

Під час тестування на щурах екстракт зеленого кардамону чинив протиастматичну дію, розслабляючи м’язи дихальних шляхів гризунів завдяки контролю іонно-кальцієвих каналів.

При цьому не слід забувати, що в деяких випадках кардамон стимулює алергічні реакції, тому без додаткових досліджень важко сказати, яким саме буде вплив на астму в людей.

Щурам із симптомами, подібними до ПТП (посттравматичних порушень), вводили екстракти зеленого кардамону до або після стресових станів. В обох випадках тривожна поведінка змінювалася на краще порівняно з тими щурами, які кардамон не отримували. Цей ефект, очевидно, пов’язаний із наявністю в кардамоні таких речовин, як кверцетин і флавоноїд, що зменшують наслідки стресових станів і депресії.

Піддослідні миші, яких регулярно годували екстрактом зеленого кардамону, ставали значно спокійнішими. Вплив кардамону в цьому випадку був подібний до ефекту відомого седативного засобу діазепаму.

Хоча для підтвердження подібних висновків і потрібні додаткові дослідження, згаданий седативний ефект може вказувати на те, що кардамон корисний для пацієнтів, які страждають на епілепсію.

(далі буде)