Усе про спеції. Насіння гірчиці. Частина п’ята

Коли під час приготування насіння гірчиці обсмажують у рослинній олії, його смак стає помірним і тонким, надаючи пасті карі, соусам або овочевому рагу менше гостроти. Як і насіння багатьох інших рослин, під час теплової обробки гірчичне насіння виділяє власні ефірні олії й вивільняє приховані в них аромати. Після обсмажування воно стає м’яким, тож його можна додавати до різних соусів і заправок, надаючи їм горіхових, землистих ноток і певної текстури.

Наприклад, насіння чорної гірчиці, невіддільна частина індійської національної кухні, часто використовують цілим, обсмаженим в олії. Нерідко його додають у киплячу рослинну олію безпосередньо під час смаження у фритюрі разом з іншими ароматичними інгредієнтами. Насіння білої гірчиці тут також обсмажують в олії цілим, щоб потім додати до маринаду. Перед приготуванням гірчиці воно проходить схожу обробку.

Насіння гірчиці має доволі виразні лікувальні властивості. Воно містить вітаміни A, B6 і C, харчову фолієву кислоту, омега-3, а також такі мінерали, як магній, калій, селен, марганець, фосфор і мідь.

Насіння цієї рослини також містить такі корисні компоненти рослинного походження:

Глюкозинолати та ізотіоціанати. Згідно з останніми дослідженнями, ці сполуки можуть брати участь у процесах, що запобігають появі й поширенню ракових клітин.

Синігрин. 2016 року вчені опублікували результати досліджень, у яких дійшли висновку, що ця речовина має ранозагоювальну, антибактеріальну, протигрибкову та протиракову дію.

Синігрин також є попередником сполуки під назвою «алілізотіоціанат», яку в організмі утворює фермент мірозиназа і яка також допомагає боротися з раковими клітинами. Крім того, вона перешкоджає поширенню шкідливих бактерій E. coli та інших харчових патогенних мікроорганізмів, сприяє усуненню пошкоджень клітин, поліпшує функції печінки й підшлункової залози.

Завдяки багатьом корисним сполукам, вітамінам і мінералам у складі насіння гірчиці воно має такі доведені лікувальні властивості:

Антибактеріальні: згідно з надзвичайно популярною «Великою книгою домашніх засобів захисту», написаною відомим британським прихильником гомеопатії Семюелем Тейлором Біллінгсом, зовнішнє застосування пасти з гірчичного насіння допомагає полегшити лікування стригучого лишаю.

Протизапальні: згідно з дослідженнями, проведеними вченими на замовлення британського фонду Джорджа Мателяна, насіння гірчиці є не лише багатим природним джерелом магнію, а й містить чимало селену. Обидва компоненти допомагають за симптомів астми, менопаузи та сильних мігреней. Ці самі мінерали знижують ризик інфарктів, діабету й атеросклерозу.

Гірчичне насіння здавна широко застосовують в індійській аюрведичній медицині. З його допомогою лікують дихальні шляхи, виганяють з організму різних паразитів, полегшують біль за розтягнення зв’язок та інших спортивних травм. З подібною метою його використовували й давньогрецькі та римські лікарі.

Здавна насіння гірчиці допомагало лікарям боротися з різними шкірними захворюваннями, серед яких псоріаз і дерматит.