Усе про спеції. Насіння коріандру. Частина III

Загальновідомо, що деякі люди мають алергію на листя або насіння коріандру й відчувають при цьому ті самі симптоми, що й при інших видах харчової алергії. В одному науковому дослідженні провели відповідні тести на алергічну реакцію щодо коріандру та інших рослин із родини Окружкових, як-от кмин, фенхель і селера. Виявили 32% позитивних результатів у дітей і 23% — у дорослих. Алергія на коріандр може перебігати як у легкій, так і у важкій формі, зокрема небезпечній для життя.

Як я вже писав у попередній частині розповіді про насіння коріандру, найпоширеніше використання цієї спеції — приготування з нею різноманітних маринадів і розсолів. Зазвичай насіння перед додаванням до страви обсмажують на сухій пательні на плиті або в духовці, доки воно не почне сильно пахнути. Сире насіння коріандру має доволі щільну структуру й погано розжовується. У меленому вигляді цю спецію традиційно використовують у таких стравах, як карі, а також у випічці. Перед подрібненням насіння коріандру теж бажано обсмажити.

Перш ніж приготувати ту чи іншу страву, уважно вивчіть її рецепт. Якщо в ньому йдеться про подрібнення листя та використання стебел коріандру, то для цього треба купувати свіжий коріандр, у нас ви частіше почуєте його другу назву — «кінза»; в усіх інших випадках це майже напевно буде насіння рослини.

Якщо трапиться так, що під рукою не буде насіння коріандру, його можна замінити такою самою кількістю кмину, зіри, фенхелю або сумішшю трьох перелічених спецій. Якщо треба замінити ціле насіння коріандру меленим, дотримуються пропорції 1:3/4.

Невеликі пакетики з цілими й меленими зернами коріандру ви знайдете у відділі спецій будь-якого супермаркету. Якщо ви використовуєте цю спецію не надто часто, раджу купувати ціле насіння, а потім обсмажувати й молоти за потреби. Так коріандр краще збереже свій аромат і всі смакові властивості. Мелений коріандр у нерозпакованому вигляді дуже швидко втрачає ці властивості. Якщо ви купуєте насіння коріандру гуртом, особливо в міжнародного постачальника, його перед використанням обов’язково слід ретельно промити, а потім висушити. Останню операцію можна виконати на сонці або в духовій шафі за низької температури.

Коріандр зовсім нескладно виростити на власному городі. Він належить до доволі невибагливих однорічних рослин, здатних рости в суглинковому ґрунті під прямими сонячними променями. Час його висаджування, достигання та збирання врожаю збігається з петрушкою. Надалі можна використовувати як свіже листя коріандру, так і його насіння.

Насіння коріандру, а також мелений коріандр зберігають у щільно закритому контейнері подалі від світла й тепла.

Свіжий коріандр, він же кінза, довго не зберігається навіть у холодильнику. Його бажано тримати в поліетиленовому пакеті або пластиковому контейнері з доступом повітря.

Насіння коріандру нерідко застосовують у народній медицині для лікування захворювань шлунка. Його традиційно додають до різних чайних зборів, якщо потрібно позбутися закрепів. Деякі недавні дослідження лікувальних властивостей насіння коріандру дали вченим підстави говорити про його користь для людей із діабетом. У цій спеції міститься чимало кальцію, магнію, калію й фосфору, а в зеленому листі коріандру є корисна для організму клітковина та різні фітонутрієнти — фітопоживні речовини.