Усе про спеції. Зірчастий аніс. Частина п’ята

Якщо ви ніколи раніше не використовували бадьян у кулінарії, пам’ятайте, що той, хто не поспішає, пройде великий шлях. Почніть із невеликої кількості й додавайте цю спецію до смаку, щоб через незнання не перестаратися.

Спробуйте трохи посипати меленим бадьяном наступну партію спечених кексів або кинути кілька цілих зірочок у наступну каструлю із супом, щоб посилити зігрівальний аромат.

Пам’ятайте, що бадьян, або зірчастий аніс, має виразний лакричний смак. Сьогодні це популярний інгредієнт не лише в азійській, а й у європейській кухні, який можна використовувати в супах, рагу, бульйонах, випічці, десертах або заварювати як чай.

Бадьян має гарний вигляд, але що насправді можна з ним робити?

Відповідь на це запитання підсумовує те, що більшість із нас думає про цю спецію. Саме тому в Україні (та й у багатьох інших країнах Східної Європи!) його здебільшого можна віднести до спецій, які назавжди загубилися в кутках кухонних шаф, або до тих, яких там узагалі ніколи не було.

Більшість людей не усвідомлює, що бадьян насправді є чудовою й дуже сильнодійною спецією, за допомогою якої можна творити справжні дива з домашніми стравами, особливо з м’ясом.

Але розгляньмо все по черзі й почнімо з основ. Бадьян — це плід (і так, фрукт) вічнозеленого дерева, що росте в південному Китаї, де, до речі, досі виробляється більша його частина.

У сушеному вигляді він нагадує зірку розміром 2,5 см іржаво-коричневого кольору із шістьма-восьми коробочками-променями, кожна з яких містить маленьку блискучу насінину.

Аромат, яким відрізняються і насіння, і сама зірка, дуже солодкий і схожий на аніс (хоча рослини не споріднені).

У Китаї, де бадьян використовували протягом багатьох століть, він є ключовим інгредієнтом приправи «п’ять спецій» разом із гвоздикою, корицею, фенхелем і сичуанським перцем.

Незважаючи на свою солодкість, зірчастий аніс традиційно застосовували в рецептах пікантних страв, особливо з м’ясом. Його часто додають цілим у супи, тушковані страви й бульйони, що надає їм солодкувато-лакрично-перцевого смаку.

Бадьян можна використовувати цілим або меленим. У цілому вигляді його зазвичай додають до рідин, призначених для повільного кип’ятіння або тушкування. Зазвичай його видаляють і викидають зі страви перед подаванням на стіл.

Мелений бадьян універсальніший. Він також діє сильніше, тому його слід додавати обережно. І, як усі цілі спеції, його слід подрібнювати безпосередньо перед використанням.

Найкраще спробувати його під час повільного тушкування яловичини. Почніть із бульйону, потім додайте цибулю, соєвий соус і цілий бадьян. За бажання додайте ще трохи сичуанського перцю, але головне — це цибуля й соєвий соус. Поєднання ароматичних сполук взаємодіє з бадьяном так, щоб природно посилити смак м’яса; багато в чому це схоже на дію глутамату натрію — результат приголомшливий!

Що ще можна з ним робити? Спробуйте поекспериментувати з його солодким присмаком: я, наприклад, зробив би базовим варіант подрібнення бадьяну із цукром і корицею та рекомендував би цю суміш для повсюдного використання. Це простий і зручний для дітей спосіб спробувати бадьян і полюбити його. Адже смаку цієї спеції деякі люди спочатку сильно опираються.

(далі буде)