Як вибрати хороше вино і скільки його можна зберігати після відкриття пляшки? Частина п’ята

Процес, який ви запускаєте, відкриваючи чергову пляшку обраного вина, називається науковим, майже мудрованим словом «аерація». Насправді йдеться про те, що відкривання пляшки спричиняє негайне окиснення її вмісту, а це своєю чергою прискорює зміну кольору вина та втрату притаманних лише йому фруктових характеристик.

За словами Гевіна Сакса, професора екології та виноградарства на кафедрі харчових наук Корнельського університету, це також «призводить до втрати діоксиду сірки, який допомагає зберігати вино й рівномірно „розчиняти“ в ньому всі характерні аромати». Навіть якщо вам удасться повернути корок на його законне місце, розпочатий процес триватиме, адже повторне закорковування однаково не поверне первісної герметичності: кисень уже так чи інакше потрапив у вино.

Добра новина полягає в тому, що, хоча у великих масштабах окиснення не є позитивним явищем, у малих кількостях воно може бути для вина навіть бажаним і корисним. По суті, саме це природним чином відбувається з вином усередині бочки або пляшки, коли воно «старіє». Іноді, якщо чудове дороге вино недостатньо витримане, тобто досі має надто танінний і терпкий смак, фахівці декантують його — дають «провітритися» протягом кількох годин. Це допомагає оптимізувати смак, зробити його м’якшим, а також вивільнити небажані аромати. Похитування келиха з вином у руці може здаватися надто вигадливим, але зрештою це практичний спосіб провести короткочасну попередню аерацію і лише один із прикладів того, як вино має правильно «розкриватися» або «дихати». Навіть деякі пляшки продукту середньої якості поціновувачі відкривають і куштують не одразу, а згодом, повторюючи дегустацію кілька разів протягом тижня, щоб визначити, як упродовж кількох днів змінюється смак вина.

З іншого боку, якщо ви здатні контролювати окиснення, то зможете пити вино протягом цілого тижня після відкривання — залежно від низки чинників, як-от наповненість пляшки, вплив світла, температура зберігання, але передусім від того, яке це було вино.

Більшість легких, менш танінних вин уже наступного дня в напівпорожній пляшці втрачає яскравість. Деякі білі вина, що зберігаються в холодильнику, протримаються щонайбільше три дні, але це не ідеальний варіант, і на той час вони зазвичай значною мірою втрачають і без того не надто властиву їм повнотілість. Відкриті вина, особливо червоні, дуже чутливі до температури й після відкривання не люблять переміщень між прохолодним середовищем, наприклад кімнатою, і холодним холодильником. Іноді, хоч і рідко, недороге червоне вино розкривається наступного дня після відкривання, але це трапляється нечасто. Крім того, багато залежить від того, що саме ви п’єте. Я віддаю перевагу червоним винам, чутливим до впливу повітря.

(далі буде)