Як вибрати помідори і чи потрібно тримати їх у холодильнику? Частина перша

Як купити добрі помідори? Багато хто з вас, мої обізнані читачі, у відповідь на таке, здавалося б, безглузде запитання лише здивовано знизав би плечима: мовляв, що ж тут незрозумілого, адже по них одразу видно, добрі вони чи ні! Хм, я б на вашому місці не поспішав обурюватися, оскільки не все так просто, як здається на перший погляд, і якщо суто гіпотетично уявити, що нам вдасться пройтися вулицями міста, де ми живемо, і розпитати на цю тему його вічно кудись заклопотаних жителів, як це часто роблять кореспонденти денних теленовин, то виявиться, що переважна більшість (крім, звісно, професійних кулінарів) не зуміє у відповідь зрозуміло пояснити, що саме вони мають на увазі під словами «добрі помідори». Що ж, це необхідно негайно виправити, чим ми просто зараз і займемося.

Як відомо, найсмачніші помідори мають найбільшу щільність, високий ступінь стиглості та яскравий аромат. Це ті ознаки, які можна легко визначити, поглянувши на колір помідорів, торкнувшись їх пальцями й зваживши на долоні. Досвідчений кухар може навіть за зовнішнім виглядом зрозуміти, добрий помідор чи ні. Тому не дивно, що кухарі, наділені поетичними здібностями, оспівують насамперед яскраві барви та форми цього овочу. Однак коли ви берете до рук недостиглий помідор, який до того ж усередині виявляється борошнистим, кашоподібним і цілковито невиразним на смак, це може на деякий час навіть відвернути вас від нього. Воістину потрібен хтось досить дивакуватий і водночас талановитий, хто здогадався б скласти «Посібник зі швидкого й ефективного розрізнення добрих і поганих помідорів». Інакше залишається лише один вихід: щоб вибрати найсоковитіші й найароматніші зразки, оцінювати помідори, покладаючись тільки на старомодні народні прикмети. Утім, і вони допоможуть вам знайти правильний шлях до томатного блаженства, незалежно від того, опинитеся ви в найближчому до вашого дому супермаркеті чи на сільському ринку.

Помідори мають бути місцевими.

Якщо вам пощастило жити в регіоні країни, що славиться вирощуванням помідорів (як нам, наприклад), або поруч із ним, у розпал літа під час походу на базар слід покладатися на місцеві сорти цього овочу, вирощені в сільських районах неподалік від вашого міста й такі, що перебувають на піку свого дозрівання. Найкращими помідорами майже завжди будуть ті, що подолали найкоротшу відстань від куща, де їх зірвали, до вашої господарської сумки. Такі помідори, як правило, дозрівають на лозі, а не в кузові рефрижератора, у якому подолали сотні, а часом і тисячі кілометрів. Це легко визначити за кількома простими ознаками: лоза й хвостики у зірваних у день купівлі помідорів мають бути яскраво-зеленими та пружними, з ворсинками, що колють пальці, а самі вони — твердими на дотик і соковитими на розрізі (зазвичай продавці розрізають помідори навпіл, демонструючи свій товар). Помідори також не повинні мати жодних видимих і навіть найменших ознак в’ялості, а тим більше слідів тривалого транспортування: уже потемнілих ум’ятин, тріщин або надрізів із підсохлими краями.

(далі буде)