Крем-суп із зеленого горошку, стручкової квасолі та м’яти

На нашому ринку є кілька продуктів, що з’являються пізньої весни і на які я чекаю з нетерпінням. Серед них, звісно ж, солодкий зелений горошок і стручкова квасоля. Мені навіть іноді здається, що кожного року вони з’являються дедалі пізніше, чи це я стаю ще нетерплячішим?

Я люблю їхню ніжну й водночас хрумку текстуру, тонкий аромат та яскравий смарагдовий колір. Крім незмінного посилення апетиту, останній перетворює будь-яку фотографію страви, приготованої з ними, на розкішну ілюстрацію альбомного рівня, що, як ви розумієте, дуже важливо для того, чим ми з Юлею займаємося. Не кажучи вже про те, що я знаходжу щось заспокійливе в чищенні й першого, й другого. Особливо якщо при цьому під рукою є келих доброго вина, а поруч звучить ненав’язлива музика…

Утім, якщо ви не любите возитися з горошком, послужливі тітоньки на базарі запропонують його вже почищеним, а видалити хвостики та сполучні волокна на зеленій квасолі — справа зовсім проста, що забере буквально кілька хвилин.

Декому з вас на перший погляд може здатися, що ідея холодного крем-супу зі згаданих бобових — безумовне переведення продуктів, але це аж ніяк не так. Ваша думка докорінно зміниться вже після першої ложки такого супу.

Крім очевидних смакових переваг, крем-суп із зеленого горошку, стручкової квасолі та м’яти має ще одну корисну властивість — готується він неймовірно легко й швидко. Достатньо перебити блендером відварені квасолю та горошок, а потім додати бульйон, вершки й листочки м’яти, приправивши все це лише сіллю та перцем.

М’ята — один із найважливіших інгредієнтів цього супу, а її поєднання з молодим горошком має довгу історію, особливо в контексті французької та левантійської кухонь, на моє глибоке переконання, одних із найбільш затребуваних у світі. І справді, ніщо так не примножує вишуканий смак свіжого солодкого горошку, як жменька подрібненого листя лимонної м’яти. Однак не слід забувати, що м’ята має дуже сильний і характерний аромат, тому використовувати її в супі потрібно обережно: додавати частинами й постійно куштувати суп, доки не буде досягнуто бажаного співвідношення.

Зазвичай до такого супу додають воду, але я пропоную замінити її овочевим або навіть курячим бульйоном, а щоб суп вийшов більш повнотілим і насиченим, варто додати зовсім трохи вершків. Знову ж таки, робити це потрібно обережно, щоб молочний смак не домінував у крем-супі.

Цей суп традиційно подають кімнатної температури або в спекотну погоду — злегка охолодженим.

І останнє: як ви вже, напевно, помітили, у переліку інгредієнтів майже не уточнено міри ваги чи об’єму. Це пов’язано насамперед із тим, що співвідношення в супі овочів, бульйону, вершків, м’яти, солі та перцю добирають індивідуально з урахуванням бажаної консистенції, а також особливостей, про які я розповів вище. А якщо пояснити простіше, то давно відомо, що «на колір і смак товариш не всяк». ))

Інгредієнти:

• Стручкова квасоля та зелений горошок, узяті в однаковій кількості (на одну порцію супу достатньо 150–200 грамів суміші)
• Овочевий або курячий бульйон
• Вершки жирністю 20%
• Лимонна або перцева м’ята
• Домашні вершки або вершки жирністю не нижче 25% (для прикрашання)
• Морська сіль
• Свіжомелена суміш гострих перців

Приготування:

1. Чистимо квасолю та зелений горошок. Коротко бланшуємо в злегка підсоленій киплячій воді й відкидаємо на друшляк.
2. Після того як уся вода стече, перекладаємо бобові у великий глибокий сотейник. Вливаємо гарячий бульйон, додаємо пару листочків м’яти й перебиваємо занурювальним блендером до однорідної шовковистої консистенції. Перевіряємо співвідношення смаку супу та м’яти. За потреби додаємо ще листочки м’яти й продовжуємо перебивати, доки її смак у супі нас не влаштує. Приблизно так само поетапно додаємо вершки, почавши з однієї столової ложки. Консистенцію супу регулюємо бульйоном. Наприкінці солимо й перчимо до смаку.
3. Готовий суп розливаємо по порційних тарілках, прикрашаємо вершками та листочками м’яти.
4. Подаємо суп теплим або холодним разом зі свіжим хрумким багетом.