Суп-пюре з гарбуза, яблучного сидру та перцю чилі

Я не знаю, як це відбувається у вас, але, коли настає глибока осінь, ми переходимо на супи. Супи-пюре, крем-супи, овочеві супи, м’ясні супи, рибні супи, навіть корисні супи — загалом, називайте це як хочете, але нам вони подобаються всі без винятку. Хоча деякі нескладні вимоги до супу як бажаного явища в нашому домі я все-таки висунув би.

Якщо ми говоримо про весняно-літній суп, то він має бути: а) холодним або кімнатної температури; б) поза всяким сумнівом, вегетаріанським; в) із мінімумом масла — зокрема й рослинної олії. Якщо ж ідеться про осінньо-зимовий суп, то його хотілося б бачити таким: а) гарячим; б) пряним, гострим і зігрівальним; в) із насиченим смаком, що запам’ятовується; г) поживним і водночас корисним. Цими ж нескладними й цілком здійсненними правилами ми, власне, керуємося і під час наповнення категорії «супи» в нашому блозі. Тому перші страви в ній є на всі смаки: і для тих, хто вважає себе вегетаріанцем і не їсть м’яса; і для тих, хто, навпаки, відносить себе до переконаних м’ясоїдів і не може прожити й дня без доброї свинячої відбивної чи яловичого стейка, або просто наваристого борщу з чималим шматком м’яса на мозковій кісточці; і, нарешті, для тих, хто ретельно стежить за своїм здоров’ям і рахує кожну спожиту калорію. Хвала Господу, який створив наш світ із таким щедрим і нескінченним розмаїттям інгредієнтів, щоб ми могли створювати супи, які задовольняють будь-які, навіть найвибагливіші запити… ні, ну, звісно ж, не лише заради них він старався цілих сім днів без сну й відпочинку, не покладаючи рук! Сміюся…

Якби ви поцікавилися, якої саме якості супи віддаю перевагу особисто я, то відповідь була б простою: смачні. Ну, а якщо без жартів, то я відчуваю майже мазохістський потяг до всіх томатних супів або супів, що в тому чи іншому вигляді містять помідори, а також маю слабкість до всіляких крем-супів. Окремо й особливо я люблю холодний томатний мінестроне та італійську зуппу (хоча остання формально супом і не є). Я — і це закономірно! — також є генетично сформованим шанувальником українського борщу та вірменської баранячої юшки з помідорами, часником і зеленню. ))

Наш гострий суп-пюре з гарбуза, яблучного сидру та перцю чилі, як і більшість перших страв, що містять перець чилі, починається з обсмажування ріпчастої цибулі й часнику. Щоб підкреслити ніжний смак і шовковисту текстуру, я додав до гарбуза трохи картоплі та квасолі, а для насиченішого аромату, крім сидру, доповнив цей суп сильно увареним м’ясним бульйоном. Свіжий подрібнений чилі наповнює цей гарбузовий суп зігрівальною гостротою, а завершальним штрихом у ньому стала щіпка кориці та мускатного горіха.

Усе це вариться на найслабшому вогні, доки аромати всіх інгредієнтів не змішаються в ньому в єдине гармонійне ціле й не наповнять кухню потужним нюховим сигналом «Ваш суп готовий!»

Доповніть його скибочками обсмаженого хліба (багета або чіабати), а можливо, й кукурудзяним коржем (якщо у вас є така можливість), і ви отримаєте чудовий початок обіду для двох людей, які кохають одне одного, у холодний недільний день. Смачного!

(на чотирьох)

Інгредієнти:

• 300 грамів м’якоті гарбуза (нарізати кубиками зі стороною близько 2 см)
• 3 середні картоплини
• 100 грамів білої квасолі (замочити на всю ніч у воді, а перед самим приготуванням відварити)
• 1 середня головка білої цибулі (очистити від лушпиння й нарізати тонкими півкільцями)
• 2 великі зубчики часнику (почистити, розрізати на чотири частини й розчавити ножем)
• 1 склянка грубо нарізаних консервованих (але не маринованих!) або свіжих помідорів (попередньо зняти шкірку)
• Пів чайної ложки добре подрібненого свіжого перцю чилі (плюс іще трохи у вигляді тонких кілець — для прикрашання)
• 1 склянка увареного втричі м’ясного бульйону
• 750 мл яблучного сидру
• Щіпка кориці
• Мелений мускатний горіх на кінчику ножа
• Половина столової ложки коричневого цукру або меду
• Оливкова олія
• Сіль

Приготування:

1. Розігріваємо духовку до 220 градусів.
2. Накриваємо деко фольгою та змащуємо його оливковою олією. Викладаємо на нього шматочки гарбуза й картоплю.
3. Запікаємо в духовці, доки і перше, і друге не стане м’яким. Дістаємо овочі з духовки у велику миску, картоплю чистимо й нарізаємо кубиками.
4. Тим часом у глибокому сотейнику нагріваємо кілька столових ложок оливкової олії та мед. На середньо-сильному вогні коротко обсмажуємо цибулю, доки вона не стане прозорою й м’якою. Додаємо сюди ж перець і часник. Готуємо, доки останній не почне пахнути. Кладемо помідори, зменшуємо вогонь до слабкого й тушкуємо 5–6 хвилин.
5. У блендері до ніжної однорідної маси перебиваємо разом гарбуз, картоплю та квасолю. Отриману суміш перетираємо через дрібне сито, щоб позбутися грубої шкірки квасолі.
6. Викладаємо в сотейник наше овочеве пюре, вливаємо бульйон і сидр. Додаємо корицю та мускатний горіх.
7. Доводимо суп до кипіння й готуємо ще близько 10–12 хвилин. Солимо до смаку. Вимикаємо вогонь, накриваємо кришкою та даємо постояти 10 хвилин.
8. Подаємо теплим, прикрасивши кільцями перцю чилі.