Курча, приготоване на грилі під соусом із солоної карамелі

Давно відомо, що в індустрії громадського харчування й так само в домашній кухні будь-якої країни, або навіть, можна сказати, у її кулінарних традиціях загалом, існують тенденції, відповідно до яких багато смаків та ароматів приходять і зникають. Деякі ж, навпаки, демонструють небачену стійкість і залишаються популярними протягом сотень років, а іноді й тисячоліть. Поєднання солодкого та солоного належить саме до останніх і домінує в культурі харчування людей, які населяють більшу частину планети. Воно, це поєднання, в усі часи демонструвало ідеальний баланс двох найсильніших і найвпливовіших у кулінарії смакових відчуттів, здатних не лише успішно конкурувати з будь-якими іншими смаками, а й, як свідчить досвід, тривалий час утримувати увагу споживача. Відбувається це з тієї банальної причини, що звичайна цукрова карамель, змішана із сіллю, дарує насолоду практично кожному, хто хоч раз її скуштував. До того ж вона універсальна й здатна поліпшити смак незліченної кількості страв.

Фірмовий C.B.S. Анрі Ле Ру з’явився в його бретонській шоколадній 1977 року. Поєднання солодкої м’якої карамелі, солоного масла й подрібнених горіхів швидко стало візитівкою майстра та принесло виробу національну нагороду 1980 року. Не відкладаючи надовго використання широких можливостей цього незвичайного продукту (він чудово поєднується як із солодкими, так і із солоними стравами), ми вирішили приготувати його до курчати, смаженого на грилі.

Існує безліч способів приготування карамельного соусу. За великим рахунком, усі їх можна поділити на дві великі групи: вологі та сухі.

Для вологого способу приготування соусу використовують воду, й в інтернеті ви найчастіше зустрінете саме його, адже в цьому разі ризик пригорання цукру залишається мінімальним. Однак це помітно подовжує весь процес готування: спочатку має повністю випаруватися вода, і лише після цього цукор почне карамелізуватися.

Хоча, на мій не надто досвідчений погляд, сухий метод і швидший, і простіший. Однак у ньому є маленька хитрість, яка дає змогу не спалити цукор. Замість того щоб плавити весь цукор одразу, його слід готувати частинами, щоразу чекаючи, доки чергова порція повністю розплавиться. Цей метод простий і ефективний, адже дає змогу не лише уникнути пригорання, а й контролювати колір карамелі на всіх етапах готування. Крім того, використовуючи сухий метод, вам не потрібно непокоїтися про кристалізацію цукру на стінках сковороди й постійне змащування їх вологою щіточкою.

А тепер без зайвих слів почнімо втілювати наш рецепт. Він вам стовідсотково сподобається. Це я гарантую!

(розраховано на чотири порції)

Інгредієнти:

• 2 невеликі курчати вагою по 1 кг кожне (розділити навпіл уздовж хребта й грудки, добре промити та промокнути насухо паперовими рушниками)
• 2 великі зубки часнику (почистити й дрібно порубати)
• 2 стебла лемонграсу (почистити, добре відбити кулінарним молотком і якомога дрібніше порубати)
• Пів чайної ложки ретельно подрібненого перцю чилі без насіння
• 1 чайна ложка зіри (обсмажити на сухій сковороді й розтерти у ступці широким товкачиком)
• 2 столові ложки рибного соусу
• 300 мл соусу із солоної карамелі

Приготування:

1. У маленькій мисці змішуємо всі інгредієнти, крім курчат і карамельного соусу.
2. Викладаємо половинки курчат у велику миску й добре натираємо приготованим маринадом. Накриваємо плівкою й залишаємо за кімнатної температури на пару годин.
3. Коли добігатиме кінця обраний нами час маринування курчат, готуємо до роботи гриль або мангал.
4. Викладаємо половинки курчат на одну або дві решітки й готуємо за помірної температури по 7–8 хвилин із кожного боку, перевертаючи кожні 2–3 хвилини. Потім змащуємо половинки курчат соусом із боку шкірки й готуємо пару хвилин, щоб утворилася апетитна скоринка. Повторюємо ту саму операцію з протилежного боку.
5. Перекладаємо готових курчат на сервірувальні тарілки, поливаємо рештою соусу й одразу подаємо до столу.