Лимонні папарделе зі смаженою цвітною капустою та соусом із копченого тунця
ДО ОБРАНОГО
Ви, напевно, трохи спантеличилися, вичитавши в назві цього рецепта словосполучення «лимонні папарделле» (італійською – pappardelle al limone). Адже, що таке папарделле, знають усі любителі пасти, особливо ті з них, хто добре знайомий з нашим блогом. Складніша ситуація з визначенням «лимонне». Що таке лимонні папарделе? Звідки вони з’явилися? Чи можна цю пасту приготувати вдома? На мій глибокий подив навіть мене, людину знайому не з чуток з історією пасти, різними її видами і сотнями рецептів страв з неї, а також яка написала про макарони цілу книгу, ці питання застали зненацька.
Зіткнувся я з цією екзотичною назвою зовсім випадково, намагаючись розшукати в інтернеті відомості, які жодного стосунку до неї не мали. Звичайно зацікавився, і ось що мені вдалося про це дізнатися.
На сьогоднішній день таку пасту в Італії випускає лише одна компанія Rustichella d’Abruzzo. Це сімейний бізнес, яким володіють Джанлуїджі та Марія Стефанія Педуцці. Він дістався їм від матері, Ніколини Серджьякомі, а та, у свою чергу, понад 40 років тому успадкувала відомий в Італії бренд від батька, якого звали Гаетано.
Наприкінці вісімдесятих років минулого століття Джанлуїджі представив зразки пасти пенне з цільнозернового борошна своєму першому закордонному покупцеві, американської дистриб’юторської компанії Dean&Deluca зі штаб-квартирою в Нью-Йорку. Через кілька років асортимент форм і розмірів пасти, що виробляється на цій невеликій сімейній «pastificio» («пастифічо» означає «макаронна фабрика»), виріс до того, що сьогодні бренд «Рустічелла д`Абруццо» є однією з найзнаменитіших ліній з виробництва артизанської пасти (тобто тієї, яку виготовляють вручну на обладнанні з бронзовими фільєрами) з існуючих на даний момент на Апеннінському півострові.
Ніколина, як «матріарх» сім’ї Педуцці, славиться своїми рецептами страв із пасти та з величезною радістю ділиться ними з усіма бажаючими. У їхньому будинку давно вже повелося, що всі головні рішення приймаються за обіднім столом, заставленим тарілками зі спагетті та томатним соусом.
Ніколина є зберігачем основних цінностей свого батька, заснованих на правилі випускати пасту виключно вручну та в невеликих кількостях, а також на повазі до свого ремесла, яке стало частиною існування цього роду. Високий рівень сумлінності, професіоналізму та прагнення до найвищої якості вироблених продуктів дбайливо підтримується усіма представниками роду.
Хоча про це ніде не було сказано прямо, але я підозрюю, що виробництво папарделле з лимонним ароматом було, безперечно, ідеєю синьйори Ніколини Педуцці.
Дізнавшись про все це, та й багато іншого про сім’ю Педуцці і про найрізноманітніші види виробленої ними пасти, я отримав такий обсяг інформації, який у наш формат публікацій просто не вмістився б. Однак я загорівся і вирішив, будь-що повторити лимонні папарделле у себе вдома. Тим більше, що реалізація цього задуму виявилася справді смішно простою. Наскільки я зрозумів (хоча сам рецепт у руках не тримав, та й не міг це зробити за визначенням, бо він є виробничим секретом компанії Rustichella d’Abruzzo), то для одержання папарделле аль лимоне достатньо додати в тісто для пасти лимонний сік.* Базовий рецепт папарделле відомий, і він на recept2u, як кажуть в Одесі, «має місце бути».
Серед страв із лимонними папарделе я зупинив свій вибір на одному з типових варіантів приготування пасти, поширеному в південних регіонах Італії, включаючи острови Сицилія та Сардинія, – папарделле із соусом із тунця, додавши сюди за власною ініціативою цвітну капусту. Смачно вийшло чи ні, ви розкажете мені у своїх коментарях. Одне я вам гарантую точно: цей кулінарний досвід однозначно буде для вас новим і незвичайним.

ПРИГОТУВАННЯ:
- Готуємо папарделле за нашим рецептом. При цьому шафран додаємо в яйця для тіста, а лимонний сік і цедру вже в тісто на стадії замішування.
- У великій сковороді нагріваємо оливкову олію з-під тунця і на середньо-сильному вогні обсмажуємо скибочки цвітної капусти по 3 хвилини з кожного боку, поки не вкриються золотисто-коричневу, хрумку скоринку. Перекладаємо на тарілку, застелену паперовим рушником.
- Потім зменшуємо вогонь до середнього і у тій самій олії (при необхідності додаємо олію з нашого запасу) обсмажуємо цибулю та часник, іноді помішуючи протягом 3-4 хвилин. Всипаємо шматочки копченого тунця. Готуємо, помішуючи та піддавлюючи шматочки тунця вилкою, ще 2-3 хвилини, після чого вливаємо вершки. Доводимо до кипіння та вимикаємо вогонь. Солимо і перчимо на смак, накриваємо кришкою.
- Тим часом у великій каструлі з добре підсоленою (столова ложка солі на літр води), киплячою водою варимо папарделле протягом 6-7 хвилин. Відкидаємо на друшляк, даємо стекти і відразу розкладаємо по сервірувальних тарілках.
- Зверху поміщаємо соус з тунця, смажену цвітну капусту і посипаємо петрушкою.
- Без подальших зволікань, доки паста не охолола, подаємо до столу.
*Примітка:
Тут я трохи лукавлю, бо, насправді, ускладнив завдання і окрім соку приправив тісто лимонною цедрою (для більш насиченого аромату) та іранським шафраном (для кольору), але гадаю, що з цим ви розберетеся без проблем.


КОМЕНТАРІ