Паста пене із сальсою з помідорів і горілки, або «пене алла водка»

Пене алла водка — особлива італійська страва, приготована з пасти (найчастіше це пене, хоча можуть використовуватися й інші різновиди макаронів). Особливу роль у названій страві відіграє соус, що складається з грубо нарубаної м’якоті помідорів, смаженої цибулі, домашніх вершків, свинячих копчених ковбасок, панчети (маринована підчеревина), гострого перцю, іноді зеленого горошку і… справжнісінької, сорокаградусної горілки!

Можу запевнити вас, що точне місце народження пене алла водка невідоме нікому. Одні намагаються розшукати сліди її походження на всій території італійського чобота. Наприклад, Барбара Кафка, популярна кулінарна письменниця й авторка американського бестселера «Їжа для всіх», писала, що пене алла водка була поширена в усіх регіонах Італії задовго до того, як у вісімдесяті роки минулого століття набула популярності в американців. Згідно з авторитетною думкою Паскуале Бруно-молодшого, успішного бізнесмена і, так само як Барбара, письменника, викладеною в книзі «Паста — від А до Я», перший рецепт пене алла водка з’явився в «Данте», одному з ресторанів Болоньї (Італія). Вільям Сонома, автор кулінарної книги «Головне про італійську кухню», стверджує, що пене алла водка була вперше приготована 1980 року одним римським шеф-кухарем для популяризації горілки, яку виробляла італійська компанія. Багато інших, переважно обивателів, абсолютно точно впевнені в тому, що цей незвичайний рецепт пасти з гострим томатно-горілчаним соусом був створений «одного разу в Америці» (упс, каламбурчик вискочив несподівано-с!) у середовищі численної й винахідливої італійської діаспори. Мовляв, звідки, мовляв, в Італії горілка, там і традиції такої немає — приправляти їжу горілкою. «Ну, добридень, — заперечив би я у відповідь. — А грапа тоді що ж таке, по-вашому?» Утім, як не дивно, схожу версію підтримують і деякі кулінарні історики у США, вважаючи винахідником цієї страви Джеймса Доті, випускника Колумбійського університету.

Що ж, після невеликого аналізу всього того, що я зміг знайти в інтернеті з цього приводу, я дійшов висновку, що, найімовірніше, ця страва все-таки з’явилася в Італії на початку сімдесятих років. Ініціаторами її народження стали виробники італійської виноградної горілки — грапи, які просували тоді свій товар у багатьох місцевих ресторанах і траторіях. Через кілька років пене алла водка з’явилася й у Північній Америці, де дуже швидко всім полюбилася.

Поєднання пасти, помідорів і вершків не дуже характерне для італійської кухні. Хоча б тому, що кислота в томатному соку змушує вершки «скисати»: при цьому вони розділяються на жир і воду. Тому, до всього іншого, горілка в цьому рецепті спочатку виступала в ролі емульгатора, даючи змогу утримувати ліпіди й воду у вершках разом. Нерідко горілка виконує подібну роль і в інших рецептах соусів, де вона присутня.

Однак повернімося до однієї з найяскравіших і найсмачніших страв із пасти — пене алла водка. Для її приготування знадобиться трохи більше часу, ніж зварити пене. Смак же цієї пасти збереже у вашій пам’яті незабутні враження!

(на чотири порції з добавкою)

Інгредієнти:

• 400 грамів пене
• Невеликий пучок петрушки (листя відокремити й подрібнити
• 50 грамів дрібно натертого пармезану
• 3 склянки томатного соусу з горілкою, або сальса ді помодоро е водка
• Сіль
• Чорний перець

Приготування:

1. Спочатку необхідно приготувати сальса ді помодоро е водка. Для цього скористаємося рецептом цього томатно-горілчаного соусу, який можна знайти в нашому блозі.
2. Поки готується сальса, у великій каструлі з киплячою, щедро посоленою водою варимо пене, керуючись рекомендаціями виробника. Хай там як, але в результаті наша паста має бути приготована до стану аль денте.
3. Готову пасту відкидаємо на друшляк і перекладаємо просто в сотейник із гарячим соусом та ретельно перемішуємо. Перевіряємо на сіль і перець.
4. Розкладаємо по тарілках, посипаємо сиром і петрушкою.
5. Негайно подаємо до столу.