Пиріг із цукіні та зеленню по-ікарійськи

Якщо бути до кінця об’єктивним, то в самому грецькому острові Ікарія, висунутому глибоко в Егейське море, немає нічого особливо примітного. Недоглянутий і дещо дикий на вигляд, він зовсім не належить до категорії тих островів у Греції, на які так прагне потрапити більшість туристів, — із широким вибором ідеальних пляжів, розвиненою інфраструктурою нічних розваг, значним набором розкішних ресторанів. У згаданому сенсі це точно не Нас чи Сейшели. Крім того, тут немає жодних архітектурних пам’яток (принаймні в загальноприйнятому розумінні цього слова). Острів нічим не вирізняється й у культурному плані: на ньому немає відомих музеїв і художніх галерей, тут ніколи не проводилися гламурні кінофестивалі, що збирають знаменитостей з усього світу, або престижні музичні конкурси, які приваблюють сюди шанувальників класичної музики чи джазу. Що ж у такому разі незвичайного є в цьому острові, крім того, що Ікарія перебуває в одній із п’яти блакитних зон довголіття?

Під час бурхливої громадянської війни, що відбувалася одразу після Другої світової з 1946 до 1949 року, Ікарія тимчасово стала домом для тринадцяти тисяч вигнанців-комуністів. Серед них було багато видатних грецьких поетів, письменників, композиторів і науковців, яким вимушено довелося перебувати на острові протягом цілих семи років. Після цього Ікарію навіть прозвали «червоною скелею» (цей острів справді чимось нагадує скелю, що врізалася в море), і саме після цього, як вважає багато греків, ікарійці набули свого вільнодумства та яскраво вираженого індивідуалізму, а також усвідомили свою унікальну, неповторну ідентичність. Сама природа на цьому острові, нестримна, ніяк і ні в чому не окультурена, на кожному кроці ніби підкреслює особливості ікарійського характеру й робить цей острів зовсім не схожим на всі інші, а його мешканців, які власноруч побудували той невеликий світ, у якому живуть, особливими.

Ікарійці — хоч і маленький, але цілком самодостатній народ. Вони пасуть своїх кіз — хто десять, а хто й сотню (після того як Євросоюз почав субсидувати розведення цих тварин, дехто, жартома, звісно, став казати, що через кілька десятків років на острові вже не залишиться нікого, крім цих самих мекальних бородатих створінь) і обробляють власні наділи землі — практично в кожної родини є свій город і сад, з яких вони отримують майже всі необхідні для життя продукти: овочі, фрукти, зелень. У прибережних селах багато рибалок. Крім того, ікарійці заробляють на життя, торгуючи в маленьких крамницях, здаючи житло приїжджим або готуючи звичну для них їжу в невеликих тавернах. На Ікарії також виробляють оливкову олію, вино та знаменитий місцевий мед. Останній у книжці «Блакитні зони» Дена Бюттнера, відомого американського письменника, члена товариства National Geographic і неодноразового рекордсмена Книги рекордів Гіннеса з велосипедного туризму, названо суперпродуктом довголіття.

У країні, де більшість молодих людей прагне залишити села, віддавши перевагу життю в метрополії, дивовижно бачити на цьому окремо взятому острові підлітків і молодь, які змалку щиро вчаться жити за заповітами своїх предків і нікуди звідси їхати навіть не збираються…

Ну, а тепер про наш рецепт пирога з цукіні та зеленню. )) На Ікарії це досить популярна страва і, як і будь-яка інша їжа тут, корисна, поживна та смачна.

(на чотири-шість порцій)

Інгредієнти для тіста:

• 2 склянки звичайного борошна, плюс для посипання
• Пів склянки води
• 1 столова ложка винного оцту
• Третина склянки оливкової олії
• Пів чайної ложки солі

Інгредієнти для начинки:

• 2 середні цукіні або кабачки (дрібно посікти ножем або натерти на великій тертці)
• 2 великі головки червоної цибулі (почистити й ретельно подрібнити)
• 6-7 стрілок зеленої цибулі (подрібнити)
• 1 склянка добре подрібненої зелені (кріп, м’ята, петрушка, чебрець, базилік, майоран, материнка)
• 100 грамів фети (покришити)
• Пів склянки готового рису або булгуру
• Пів склянки оливкової олії
• Сіль, перець

Інгредієнти для глазурі:

• 1 невелике яйце, збите з двома столовими ложками незбираного молока

Приготування:

1. Для приготування тіста змішуємо в мисці всі інгредієнти, крім борошна для посипання. Замішуємо тісто близько восьми хвилин, доки не стане еластичним. Накриваємо плівкою та відставляємо вбік на одну годину.
2. Тим часом у широкій і глибокій сковороді на середньому вогні нагріваємо оливкову олію та обсмажуємо червону й зелену цибулю близько 10 хвилин. Перекладаємо у велику миску.
3. Після цього смажимо цукіні (за потреби можна додати олію), доки не перестане виділятися вода. Перекладаємо до цибулі. Сюди ж додаємо рис, зелень і сир. Солимо та перчимо до смаку. Перемішуємо.
4. Нагріваємо духовку до 180 градусів. Змащуємо олією рознімну форму діаметром 24 см.
5. Злегка присипаємо борошном робочу поверхню та розкачуємо з нашого тіста тонке коло діаметром близько 35 см. Поміщаємо його у форму так, щоб краї звисали зі стінок форми. Змащуємо оливковою олією. Викладаємо всередину начинку та накриваємо вільними краями тіста більшу її частину, залишивши 10 см відкритої поверхні в центрі. Змащуємо тісто оливковою олією.
6. Запікаємо пиріг у духовці протягом 50 хвилин. Посередині приготування знімаємо рознімне кільце та змащуємо пиріг глазур’ю.
7. Готовому пирогу перед подаванням даємо трохи охолонути.