Рисова локшина з кокосовим молоком, імбиром і куркумою

Основними інгредієнтами рисової локшини є рисове борошно та вода. Іноді до них додають тапіоку (екстракт коренеплодів рослини маніок) або кукурудзяний крохмаль, щоб поліпшити прозорість локшини, а також зробити її текстуру в’язкішою, щільнішою та такою, що добре зберігає свою форму.

Рисова локшина найбільш поширена в кухнях Східної (Китай, Японія, Корея, В’єтнам) і Південно-Східної (Індія, Камбоджа, Лаос, Таїланд, Малайзія, Індонезія, Філіппіни, Сінгапур) Азії. Тут така локшина трапляється у свіжому, замороженому або сушеному вигляді, а також найрізноманітніших форм, розмірів і текстури. Утім, свіжа рисова локшина належить до швидкопсувних продуктів, і термін її зберігання обмежений лише кількома днями. Щоб подовжити життя такої локшини, її традиційно висушують, видаляючи з тіста всю вологу, — саме таку локшину можна побачити в наших магазинах у переважній більшості випадків.

У Тамілнаді (один із двадцяти дев’яти штатів Індії) та деяких районах Керали (теж індійський штат), Шрі-Ланці, Лаосі, Сінгапурі й Малайзії різновид рисової локшини, відомий як «ідіяппам», трапляється лише у свіжому вигляді. Цю локшину здебільшого готують удома, і вона має ніжну, легко впізнавану текстуру. З ідіяппаму в згаданих азійських регіонах готують безліч страв.

В Азії також популярний особливо тонкий вид рисової локшини — так звана фунчоза.

Рисова локшина є незмінним інгредієнтом багатьох азійських супів, салатів (особливо зі свіжих огірків, редьки та моркви), різноманітних закусок (зокрема м’ясних). Із рисовою локшиною ідеально поєднуються смажені овочі. Крім того, її нерідко подають із рибою, морепродуктами та білим м’ясом (найчастіше куркою). Особливо добре вбирає в себе всі аромати та смаки головних інгредієнтів, із якими готується, вже згадана фунчоза, тому її часто використовують як гарнір до основних страв. Фунчозу не варять, її «заварюють», заливаючи гарячою водою. Багато шанувальників східноазійської кухні вважають, що холодна рисова локшина смачніша.

У Китаї та Японії рисову локшину називають «фундаментом довголіття». Вважається, що вона підвищує життєвий тонус, а також є джерелом сили, здоров’я та молодості. Рисову локшину роблять довгою, адже давнє східне прислів’я вчить: «Довга рисова локшина — довге життя».

Сьогодні я познайомлю вас із класичним рецептом південно-східного карі з рисової локшини, де, крім самої локшини, основними смакотворчими компонентами є кокосове молоко, імбир і куркума.

(це карі розраховане на чотири невеликі порції)

Інгредієнти:

• 120 грамів рисової локшини
• 1 середня червона солодка цибулина (почистити й нарізати тонкими півкільцями)
• 2 зубки часнику (почистити й нарізати тонкими пелюстками)
• 1 см свіжого кореня імбиру (почистити й нарізати тонкими кружальцями)
• 200 мл кокосового молока
• 1 склянка курячого бульйону
• 1 чайна ложка з гіркою куркуми
• 20 мл рибного соусу
• Третина столової ложки меду
• 40 мл кунжутної олії (можна замінити звичайною рослинною)
• Сіль
• Перець

Приготування:

1. Доводимо до кипіння каструлю з водою та заливаємо нею рисову локшину в мисці. Накриваємо кришкою й даємо постояти 6-8 хвилин. Перекладаємо на друшляк і промиваємо проточною водою.
2. Тим часом у великому сотейнику на середньо-слабкому вогні нагріваємо олію. Обсмажуємо цибулю близько 3 хвилин. Додаємо імбир, часник, куркуму та третину чайної ложки чорного перцю. Готуємо ще одну хвилину. Вливаємо кокосове молоко, трохи меду та курячий бульйон. Доводимо до кипіння, варимо 5 хвилин.
3. Викладаємо в бульйон локшину та рибний соус. Солимо до смаку.
4. Розливаємо по сервірувальних тарілках.
5. Подаємо в теплому вигляді.