Ажурне мигдально-апельсинове печиво
ДО ОБРАНОГО
Це ажурне мигдально-апельсинове печиво створене за мотивами ричареллі, традиційної солодкої випічки із Сієни, одного з найдавніших і найвизначніших міст Тоскани.
Ричареллі, поряд із таким місцевим десертом, як панфорте, упродовж кількох століть є візитівкою цього міста.
Згідно зі старовинною легендою, творцем ричареллі на кухні свого замку поблизу Вольтерри став сам Ричардетто делла Жерардеска, яскравий представник родини Жерардеска, яка посідала панівне становище в Пізанській республіці ще з часів присутності тут германського племені лангобардів. Вважається, що від його імені й пішла назва знаменитої випічки.
Спочатку ричареллі часто називали «марцапанетті», переважно тому, що їх готували з мигдальної пасти. Припускають, що це печиво потрапило до Сієни з Близького Сходу, оскільки саме слово «марципан» походить від назви бірманського міста «Мартабан» або від арабського слова «маутбан», що означає багато прикрашений дорогий посуд, який араби використовували винятково для зберігання марципану.
У минулому ричареллі готували й продавали аптекарі Сієни, оскільки лише в них були всі потрібні для цього спеції та екстракти.
Сучасні варіанти ричареллі роблять із мигдалю, цукру, меду та яєчних білків. Традиційний спосіб їхнього приготування передбачає використання спеціального млина для подрібнення мигдалевих горіхів. Мигдалеву суміш готують заздалегідь — за два дні до випікання. Перед подаванням ричареллі посипають цукровою пудрою.
Ричареллі традиційно печуть до різдвяних свят. Це печиво добре поєднується з десертними винами, такими як Він Санто й Москаделло ді Монтальчино.
Що стосується нашого сьогоднішнього рецепта мигдально-апельсинового печива, то тісто для нього також готується з меленого мигдалю, меду й борошна. Але, крім цього, до нього додається аніс, що робить аромат печива яскравим і по-своєму унікальним. Апельсинова цедра доповнює його легкими цитрусовими нотками.

(розраховано приблизно на 25 печив)
Інгредієнти:
- 50 грамів мигдалевих пелюсток
- 35 грамів пшеничного борошна
- 1 чайна ложка насіння анісу
- 60 грамів вершкового масла
- 50 грамів цукру
- 80 грамів рідкого меду
- 1 столова ложка подрібненої апельсинової цедри
- Половина чайної ложки солі
Приготування:
- Нагріваємо духовку до 190 градусів і встановлюємо дві решітки в центрі та в нижній третині духової шафи. Застеляємо два дека пергаментним папером.
- Викладаємо в чашу блендера мигдаль і аніс. Грубо перебиваємо й перекладаємо в невеликий сотейник. Додаємо вершкове масло, цукор, мед і сіль. На середньо-сильному вогні готуємо, помішуючи, доки масло повністю не розтопиться. Знімаємо з вогню й всипаємо борошно та апельсинову цедру. Добре перемішуємо.
- Після цього за допомогою чайної ложки швидко формуємо з тіста на деку (спочатку на одному, а потім на другому) тонкі круглі печива діаметром близько 6–7 см на деякій відстані одне від одного.
- Відправляємо в духовку й випікаємо впродовж 6–8 хвилин, доки вони не набудуть темно-золотистого відтінку. Дека посередині готування потрібно один раз поміняти місцями.
- Готовому печиву даємо повністю охолонути поза духовкою.
- Зберігаємо печиво в контейнері, що щільно закривається, у сухому місці.


КОМЕНТАРІ