Домашнє печиво по-аргентинськи, або альфахорес

Печиво альфахорес (більш відоме як альфі) має досить довгу історію, що бере свій початок у XIX столітті. Ця скромна випічка — значна частина аргентинської культури й щось на кшталт «загальнонаціонального» печива, і для цього є вагомі причини. Альфахорес складається з двох ніжних і крихких коржиків, з’єднаних між собою «dulce de leche», тобто солодкою начинкою з молочної карамелі. Таке печиво важко уявити без цієї самої карамельної начинки, яка (усього лише!) — звичайне молоко, змішане із цукром і уварене до тягучого кремоподібного стану. Ніщо не може зрівнятися з ароматом альфі, начиненого молочною карамеллю. Альфахорес популярний не лише в Аргентині, а й в Уругваї, Перу, Чилі та інших країнах Латинської Америки. Назва цього печива походить від співзвучного арабського слова «ельфексир», що означає «надзвичайно солодкий». Найперші рецепти цього печива датуються VIII–XIX століттями — періодом мусульманської Іспанії (Аль-Андалус). А вже пізніше вони потрапляють разом з іспанськими конкістадорами до Америки.

Альфахорес зараховують до десертів, але самі аргентинці із задоволенням їдять його на сніданок уприкуску з кавою або чаєм чи після обіду. Найбільшою популярністю користуються альфахорес із начинкою, закритою по периметру кокосовою стружкою або шоколадом (неважливо, білим чи чорним). Буквально в кожному аргентинському домі вас готові пригостити альфахорес, яке завжди є під рукою. А чому б і ні — адже кожен шматочок цього печива, покладений до рота, надзвичайно смачний.

Цьому рецепту домашнього печива понад сто років. Його й досі друкують на коробці з «Мазеною» (відома аргентинська компанія, що випускає кукурудзяний крохмаль). Приготоване за цим рецептом печиво альфахорес просто тане в роті. Воно зроблене більшою мірою з кукурудзяного крохмалю, ніж із борошна. До тіста додається вершкове масло, яйця й зовсім трохи свіжовичавленого лимонного соку — для аромату. Після того як коржики спечені, їх начиняють і обвалюють по торцю в кокосовій стружці або шоколаді.

Правильно зроблені альфахорес стають особливо добрими через два-три дні після приготування. Начинка й шоколад просочують хрумкі коржики, що надає десерту неповторного смаку.

Вам, наші дорогі любителі ванілі та білого шоколаду, присвячується цей рецепт. Якщо ви зробите до нього начинку з якісних інгредієнтів, не пошкодувавши грошей на бельгійський шоколад, а не придбаєте натомість його жалюгідну рошенівську імітацію, то стовідсотковий результат успіху вам гарантовано, і ви обов’язково нарешті дізнаєтеся, який смак має Рай.

Інгредієнти:

• 150 г борошна
• 400 г кукурудзяного крохмалю
• Пів ч. л. соди
• 2 ч. л. розпушувача
• 240 г домашнього вершкового масла
• 120 г цукру
• 4 яєчних жовтки
• 50 мл доброго коньяку
• 3–4 краплі ванільної есенції
• 2 ч. л. цедри лимона
• 1 ч. л. цедри апельсина
• 400 мл дульче де лече

Приготування:

1. Нагріваємо духовку до 150 градусів.
2. Змішуємо разом борошно, крохмаль, харчову соду й розпушувач. Відставляємо вбік.
3. У великій мисці міксером збиваємо масло, витримане за кімнатної температури, і цукор до стану легкого й пухкого крему. Додаємо жовтки (по одному за раз), кожен із яких збиваємо з масляною сумішшю, і лише потім убиваємо наступний. Вливаємо коньяк, ванільний екстракт і з останнім жовтком додаємо добре подрібнену цедру лимона та апельсина. Всипаємо до цієї ж миски наше підготовлене борошно й замішуємо тісто (пам’ятайте, це тісто не потребує тривалого замішування, інакше печиво вийде твердим).
4. Коли тісто стане достатньо пластичним, збираємо його разом у велику кулю, загортаємо в плівку й охолоджуємо протягом години.
5. Потім розкачуємо тісто, використовуючи при цьому мінімум борошна, у великий млинець завтовшки 0,5 см. Із нього за допомогою склянки вирізаємо невеликі кружечки, які й слугуватимуть нам коржиками для печива. Залишки тіста збираємо разом, знову розкачуємо до потрібної товщини й вирізаємо коржики.
6. Розкладаємо коржики на деку, застеленому пергаментним папером, і випікаємо в духовці 10–15 хвилин, доки добре не підрум’яняться.
7. Готові коржики перекладаємо на решітку й даємо охолонути.
8. Потім намазуємо половину коржиків нашим кремом дульче де лече (шар завтовшки до 0,5–0,6 см) і накриваємо зверху рештою коржиків.
9. Отримане печиво глазуруємо білим або темним шоколадом. Хоча в цій останній дії шоколад на ваш розсуд можна замінити кокосовою стружкою або цукровою пудрою.