Про Даяну Кролл, Курта Воннеґута та «весь Прованс в одній каструлі»

Здається, я ніколи про це не розповідав, але одного разу — це було взимку 1992 року — мені довелося зустрітися з відомим американським письменником-постмодерністом Куртом Воннеґутом…

Уже не пам’ятаю, з чого саме почалася вся ця дивовижна історія: чи то з жартівливої домовленості трьох молодих людей — мене, Левка та його дружини, симпатичної ірландки Мори — «з’їсти швиденько чогось гаряченького — трохи овочевої зупи, наприклад», чи то з того, що мої канадські друзі, знаючи про мій непідробний інтерес до джазу, розщедрилися — утім, ця щедрість, безперечно, була щирою — і вирішили зробити мені сюрприз, повівши на Черрі-стріт до одного з найкращих джазових клубів Торонто. Саме тут, у його розкішній напівтемній залі, зі мною сталися дві дивовижні речі: я побачив свого улюбленого письменника й уперше почув наживо знамениту Даяну Кролл. Погодьтеся, не кожному випадає таке везіння протягом лише одного морозного й нічим іншим особливо не примітного вечора!

Кролл була в ударі й співала цілий вечір. Левко пояснив мені, що власником клубу був її дуже близький приятель — колись завдяки йому Даяна виступала тут у юні роки. Тоді вже досить відома Даяна спеціально приїхала з Нью-Йорка, щоб виступити в його клубі й у такий своєрідний спосіб привітати друга з днем народження.

А з Воннеґутом усе сталося доволі буденно і, я б навіть сказав, приземлено. Уже ближче до тієї миті, коли виступ Кролл закінчився, а наша компанія, радісна й цілком задоволена чудовою вечерею та концертом співачки, таки поївши «доброї овочевої зупи», а з нею ще багато-багато чого іншого й випивши три пляшки чудового бордо 1988 року, зібралася йти, я востаннє попрямував до місцевої вбиральні. Тут, серед старенького інтер’єру — з дзеркалами в масивних бронзових рамах і умивальниками з позеленілою від часу мідною фурнітурою, — який, судячи з пояснювальної таблички, не змінювався від 1940 року, я й зустрів славетного автора «Сніданку чемпіонів» і «Бойні номер п’ять», який мирно мив руки й тихо наспівував собі під ніс простеньку мелодію з концерту Даяни… Курта я впізнав одразу, та й хіба міг не впізнати кумира всієї просунутої частини радянської молоді вісімдесятих! Я так розгубився, що позадкував і квапливо залишив Воннеґута, який не звернув на мене ані найменшої уваги.

Ось, власне, і вся ця дивовижна історія, у яку ви маєте повне право не повірити. Єдине, про що я шкодую й досі, — це те, що не наважився попросити автограф у генія сучасної американської літератури. Так, а тепер уже й пізно — точно знаю, що пізно…

До сказаного можу лише додати, що, крім Даяни Кролл і Курта Воннеґута, з усього того вечора я ще запам’ятав суп, приготований із різноманітних овочів, та й то лише завдяки його назві… Щось на кшталт «Provence dans un pot» — увесь Прованс в одній каструлі, — якщо, звісно, через давність років я нічого не наплутав. ))

На чотири порції овочевого супу з песто вам знадобиться:

Інгредієнти для песто:

• 2 великі помідори (зняти шкірку, видалити рідину, порубати)
• 4 зубчики часнику (почистити, дрібно посікти)
• 1 великий пучок базиліку (відокремити листя й подрібнити)
• 1 великий пучок петрушки (відокремити листя й подрібнити)
• 50 грамів пармезану (дрібно натерти)
• 50 мл оливкової олії холодного віджиму

Інгредієнти для супу:

• Половина головки молодої капусти (розібрати на листки, видалити грубі частини й крупно нарізати)
• 150 грамів молодої картоплі
• 1 велика морквина (почистити, нарізати кубиками середнього розміру)
• 1 середній кабачок (нарізати кружальцями)
• 2 стебла селери (нарізати невеликими шматочками)
• 8–10 стрілок зеленої цибулі (грубо порубати)
• 5–6 стрілок молодого часнику (грубо порубати)
• 100 грамів пасти конкільє — мушельок
• 2 літри овочевого бульйону
• Пів чайної ложки чебрецю
• Якісна оливкова олія
• Морська сіль

Приготування:

1. Щоб приготувати песто для заправлення супу, змішуємо в чаші блендера помідори, базилік, петрушку, часник, пармезан та оливкову олію. Перебиваємо до неоднорідної маси. Перекладаємо в соусник.
2. У сковороді на оливковій олії коротко, по 3–4 хвилини з кожного боку, обсмажуємо кружальця кабачка. Викладаємо на паперові рушники, щоб видалити надлишок олії.
3. У невеликій каструлі відварюємо конкільє до стану аль денте. Зливаємо воду.
4. У великому сотейнику з важким дном і високими стінками готуємо на оливковій олії на слабкому або середньому вогні картоплю, селеру, моркву, цибулю та чебрець. Через 8–10 хвилин вливаємо овочевий бульйон. Солимо. Готуємо ще близько 15 хвилин, доки овочі не стануть м’якими.
5. За кілька хвилин до завершення додаємо конкільє, капусту й кружальця кабачка, обережно перемішуємо.
6. Знімаємо з вогню й додаємо до супу половину песто, а решту подаємо до столу в соуснику разом із гарячим супом.