Піца-полента

Як ви вже, мабуть, здогадалися з назви, сьогодні ми готуватимемо не зовсім звичайну піцу, а, якщо бути точними у визначеннях, радше геть незвичайну. Головна відмінна риса нашого сьогоднішнього рецепта піци у тому, що корж для неї готується не зі звичного всім нам дріжджового тіста, яке ми робили вже не раз і численні свідчення чого можна знайти в нашому блозі, а з поленти — кукурудзяної крупи. Полента завжди асоціювалася з регіонами Північної та Центральної Італії, а також із Савоєю (Франція).

Полента — дуже давня страва. Її назва походить від латинського слова «pollen», яким стародавні римляни позначали борошно доброї якості, а те, своєю чергою, від однокореневого латинського «pulvis», що перекладається як «пил».

Сьогодні типову поленту виробляють із жовтої кукурудзи, а іноді із суміші білої кукурудзи та гречки. Однак за часів Римської імперії було ще далеко до моменту, коли Христофор Колумб познайомив Старий Світ із маїсом, тому поленту на Апеннінському півострові готували з фарро та спельти (давніх різновидів пшениці), вівса, проса, гречки, гороху й навіть каштанів. Утім, варто уточнити: римляни переважно готували поленту зі спельти, а давні греки віддавали перевагу вівсу, гречці, житу й сорго.

До римської поленти традиційно додавали молоко, сир, м’ясо, а також оцет або інші кислі інгредієнти. Така полента виходила ніжною й водночас поживною, а крім того, мала насичений аромат.

Усе змінилося після відкриття Америки, коли європейці познайомилися з кукурудзою.

Кукурудза з’явилася в Європі наприкінці XV століття, а десь між 1530-ми та 1540-ми роками нарешті дісталася Венеції. Спочатку її вирощували ентузіасти й, як правило, у ботанічних садах. Однак незабаром кукурудзу почали вирощувати на полях. Венеційці стали піонерами культивування цього виду зернових в Італії. Перші письмові свідчення про приготування поленти з «жовтого» борошна належать до п’ятдесятих років шістнадцятого століття. У XIX столітті, у період воєн і голоду, полента стала основним продуктом харчування італійських селян і бідноти: вона була дешевшою за хліб і нею можна було добре «набити живіт».

Приготувати поленту зовсім нескладно. За традицією в Італії її готують у мідному посуді. Кип’ятять воду, додають до неї сіль, а потім тонкою цівкою всипають кукурудзяну крупу. Варять, помішуючи дерев’яною ложкою, не менше години. Залежно від отриманої консистенції готову поленту подають ложкою або нарізають дерев’яним ножем чи бавовняною ниткою.

Для приготування коржа для піци з поленти ми найчастіше використовуємо звичайну кукурудзяну крупу. Для соусу беремо готову пасату або томатне пюре, яке самі консервуємо на зиму, — рецепт можете підглянути в нашому блозі. Ось, власне, і все, що вам необхідно знати про цей рецепт. Читайте, готуйте, насолоджуйтеся ще однією смачною й корисною стравою!

(на чотири порції)

Інгредієнти:

• 1 склянка кукурудзяної крупи для поленти
• 150 грамів моцарели (порвати руками на невеликі шматочки)
• Половина склянки пасати
• 1 велика червона цибулина (почистити й нарізати неширокими часточками)
• 2 середні червоні солодкі перці (почистити й нарізати смужками завширшки до 1 см)
• 1 середній пучок черемші
• 750 мл курячого бульйону
• Половина столової ложки листочків чебрецю
• Оливкова олія

Приготування:

1. Змащуємо важку чавунну сковороду діаметром 24–26 см оливковою олією.
2. У невеликому сотейнику в курячому бульйоні на середньому вогні варимо поленту, доки вона не загусне (час варіння залежить від виду кукурудзяної крупи). При цьому повільно помішуємо.
3. Тим часом нагріваємо духовку до 190 градусів.
4. Паралельно в невеликому сотейнику на середньому вогні нагріваємо столову ложку олії й обсмажуємо перець, доки він не стане м’яким. Викладаємо на тарілку.
5. Додаємо ще одну столову ложку оливкової олії й на середньому вогні, часто помішуючи, смажимо цибулю приблизно 20–30 хвилин. Вона має трохи карамелізуватися. Викладаємо на тарілку до перцю.
6. Там само, додавши ще трохи оливкової олії, коротко обсмажуємо черемшу, доки вона злегка не зів’яне й не підрум’яниться.
7. Викладаємо готову поленту в чавунну сковороду й готуємо в духовці 20 хвилин. Після цього дістаємо з духовки й викладаємо зверху на поленту пасату, черемшу, цибулю, солодкий перець, сир і більшу частину чебрецю. Солимо й перчимо до смаку.
8. Повертаємо в духовку й готуємо ще 10 хвилин.
9. Даємо охолонути протягом 5–7 хвилин і негайно подаємо до столу, прикрасивши парою дрібок решти чебрецю.