Рибний суп із мідіями та шпинатом

Мідії — продукт, маловідомий у західних, північних і східних регіонах України, і багато хто часто сприймає його як щось екзотичне, «нетутешнє». А ось на півдні, особливо в українських містечках і селищах на узбережжі Чорного моря, мідії, навпаки, — цілком звичайна закуска до пива або навіть окрема страва — завжди були частиною меню місцевих жителів. Так само, як креветки, бички, акули-катрани та інша рядова чорноморська живність.

Давним-давно, десь 1976 року минулого тисячоліття, коли я ще числився студентом юридичного факультету Одеського університету, наш факультет переїхав із центру, з вулиці Мечникова, на Пролетарський бульвар. Куди не глянь, там синіло море, у небі ліниво зависали жирні чайки й, ховаючись за камінням, засмагали оголені одеситки, яких час від часу виловлювали товстоморді одеські ж менти. Тоді навчання для мене та багатьох інших «пацанів» на невизначений час утратило будь-яке значення. Та яке навчання, скажу я вам, коли за 100 метрів від аудиторії хлюпається тепле й лагідне море, а за 50 виблискує на сонці холодною росою пивна бочка — 22 копійки за півлітровий кухоль — із незмінною тіткою Мусею поруч і в’язкою тарані в її фартусі — 30 копійок за штуку?!

Пам’ятаю, ми часто втікали з пар і, спустившись до моря, пропадали там за пивом або з пляшечкою пуркарського «Негру де Пуркарь» — чудового червоного вина, виробленого в сонячній Молдавській РСР. Десь у ті самі часи, до речі, це ж вино замовляла у свої погреби й королева Великої Британії. Погодьтеся, прогулюючись із закоченими штанами по самому краєчку прибою, проводжаючи поглядом до запаморочення потужні пінисті хвилі, що відкочувалися в море, і «глушачи» просто з горла якісний «сухарик», приємно було усвідомлювати, що десь у далекій Англії приблизно в той самий час і за тим самим заняттям можна було застати матір усіх добропорядних британців Єлизавету Александру Марію II. Гм, де це ми?..

Так ось, там, на тому самому березі, ми в сезон майже щодня ловили й пекли мідії. У нас було власне вогнище, складене з великої гальки, і свій лист заліза, який ми на ніч ховали в тому самому камінні, щоб не поцупили «металошукачі», де засмагали місцеві блудниці. Тож мідії для цих країв — не екзотика, так-так. У якому тільки вигляді ми їх не їли: і печені, і варені зі спеціями, і тушковані в пиві чи вині — та Господи, всього й не згадаєш!

З огляду на такий чималий кулінарний досвід приготування мідій, як не запропонувати вам чудовий рецепт рибного супу з мідіями, який я підгледів років сорок тому в Коблевому, коли там іще був суцільний дикий пляж, а багато хто навіть не знав, що існує таке село на березі Чорного моря в Миколаївській області. Його готував один старий рибалка, і майже без жодних купюр ми ділимося ним із вами. Так, вибачте, лише не втрималися й додали до нього трохи вина — це я молодість згадав. Ну, і рибний бульйон приготували по-своєму.

(на 4 порції)

Інгредієнти:

• 400 г мідій — свіжих, а якщо не вийде, то заморожених
• 4 великі пучки добре промитого й грубо нарізаного листя свіжого шпинату
• 1 великий рожевий помідор, очищений від шкірки, насіння та рідини й нарізаний кубиками
• 3 великі стебла селери, нарізані невеликими півкільцями
• 1 очищений від насіння й грубо нарізаний середній перець чилі
• 4 ст. л. подрібненого листя базиліку
• 250 мл доброго білого сухого вина на кшталт шардоне
• 1,8 л рибного бульйону
• 2 ст. л. сирої рослинної олії без сторонніх запахів і присмаку
• 1 ч. л. суміші сушених трав до смаку
• Половина столової ложки паприки
• Морська сіль грубого помелу

Приготування:

1. Розігріваємо в сковороді рослинну олію й на сильному вогні обсмажуємо мідії, селеру та гострий перець, доки не випарується вся рідина.
2. Потім додаємо до мідій вино, помідор, трави та паприку, доводимо до кипіння й тушкуємо на слабкому вогні 10 хвилин, доки аромат вина не стане м’якшим, а шматочки помідора не розм’якнуть.
3. Тим часом повільно нагріваємо на слабкому вогні в невеликій каструлі об’ємом 4 л необхідну нам кількість рибного бульйону.
4. Викладаємо туди вміст сковороди разом із винною юшкою. У тій самій сковороді тушкуємо шпинат, доки листя не осяде й не випарується вся рідина. Додаємо шпинат до бульйону.
5. Збільшуємо вогонь, швидко доводимо до кипіння й вимикаємо плиту. Куштуємо й солимо, якщо потрібно. Додаємо зелень, накриваємо кришкою й залишаємо на 15–20 хвилин.
6. Запевняємо вас, цей рецепт рибного супу з мідіями зробить честь будь-якому столу.