Суп із лосося по-фінськи «лохікейтто»

У нашому блозі ви знайдете не так багато національних страв північноєвропейської, або нордичної, кухні. Пов’язано це здебільшого з тим, що кухні країн Північної Європи — Швеції, Данії, Норвегії, Ісландії та Фінляндії — через географічні й кліматичні особливості досить тривалий час були обмежені не лише в інгредієнтах, що становили їхню основу (переважали заморожені, солоні, сиров’ялені та сушені продукти, а свіжі овочі й фрукти були доступні лише протягом короткого літнього періоду), а й у способах приготування їжі через мізерні запаси палива. У двадцятому столітті, в епоху індустріалізації, жителям цих країн стали доступними продукти й приправи з усього світу. До того часу їхнє повсякденне меню було значно скромнішим.

Тому я в міру своїх сил і щойно випадає така нагода намагаюся заповнити цю, хоч і вимушену, але прикру прогалину в нашому блозі.

Суп із лосося, або, як називають його фіни, «лохікейтто» (шведи називають такий самий суп «лаксоппа»), — типова страва європейської Півночі. Тут його традиційно готують із філе лосося, картоплі та цибулі-порею. Зазвичай суп подають гарячим, посипавши кропом. Між країнами, які вважають себе «батьками» цієї страви, досі точиться дискусія про її складники. Наприклад, чи слід додавати до неї незбиране молоко? Чи можна молоко замінювати вершками? Чи доречна в цьому супі морква? І так далі…

Однак ключем до будь-якого по-справжньому смачного рибного супу або юшки все ж є навар. А найкращий навар виходить із рибної голови, хвоста, плавників і хребта. Це все я вам як колишній рибалка заявляю.

І ще одне. Що жирніша риба, то наваристішим і солодшим виходить такий суп. Тому не намагайтеся зварити юшку із судака або іншої пісної риби. Така витівка наперед приречена на повне фіаско. Ідеальною рибою для супу — звісно, з доступних нам — я вважаю сома, хороших великих бичків типу «рябих», великого піленгаса та лосося, якщо він, звісно, не заморожений. Я тут навмисно промовчав про осетра, білугу й севрюгу, адже ціна цих рибок сьогодні така, що доречніше відкладати ці гроші на електромобіль — думаю, швидко назбираєте. ))

Суп із лосося, як і більшість інших рибних супів, наступного дня буде лише смачнішим. Тому не лякайтеся, якщо вам не вдасться з’їсти все сьогодні.

З лосося, до речі, виходить чудовий гриль — не гірший, ніж із сома або того самого осетра.

(на чотири порції)

Інгредієнти:

• 400 грамів філе лосося (порізати великими кубиками)
• 1 велика цибуля-порей (видалити стебла та корінець, нарізати тонкими кільцями)
• 3 картоплини середнього розміру (очистити від шкірки й нарізати кубиками такого самого розміру, як риба)
• 1 велика морквина (почистити й порізати великими кружальцями або півкружальцями)
• Маленький пучок кропу (товсті стебла видалити, решту грубо подрібнити)
• 1,5 літра рибного бульйону
• 1 склянка незбираного домашнього молока (або пів склянки жирних вершків)
• 1 столова ложка домашнього вершкового масла
• Сіль, грубомелений чорний перець

Приготування:

1. Заздалегідь приготуємо рибний бульйон, скориставшись рецептом із нашого блогу. Якщо ви приготували його задовго до основного процесу, бульйон потрібно буде підігріти.
2. У великому сотейнику розтоплюємо вершкове масло й обсмажуємо цибулю-порей на середньо-слабкому вогні близько 7–8 хвилин, доки вона не стане м’якою.
3. Проціджений гарячий бульйон вливаємо в сотейник із цибулею-пореєм і доводимо до кипіння. Кладемо туди ж картоплю, моркву та половину кропу. Варимо на слабкому вогні близько 10–12 хвилин, доки овочі не стануть майже м’якими.
4. Викладаємо в бульйон шматочки лосося та вливаємо молоко. Знову доводимо до кипіння й готуємо на слабкому вогні рівно стільки, скільки знадобиться лососю, щоб стати м’яким — зазвичай це триває 4–5 хвилин. Коли буде готово, солимо й перчимо.
5. Подаємо гарячим, прикрасивши рештою кропу.