Італійський томатний суп із курячими польпетте та зеленою квасолею

Цей до краю простий італійський томатний суп із маленькими курячими польпетте, темно-смарагдовою, останньою (у буквальному значенні написаного!), але все ще пружною стручковою квасолею та блискучим, наче натертим воском, листям зеленого базиліку — цілком гідне кулінарне arrivederci літу, що минає. «Це ж у середині жовтня?!» — вигукнете ви з непідробним здивуванням. Ну так, у середині жовтня, і нічого дивного в цьому зовсім не бачу.

Принаймні якщо вимовляти його в межах «нашої» країни під назвою «Південна Україна», незмінним громадянином якої я є вже кілька десятків років і не проміняю це своє, хоч і самопроголошене, громадянство на жодне інше! Адже вересень тут лише номінально належить до осінніх місяців, а якщо пощастить із теплим і тривалим бабиним літом, то цілком літньою можна вважати й більшу частину жовтня.

Ось і зараз за вікном понад двадцять градусів, а я сиджу за комп’ютером на нашій маленькій, але затишній кухні, із широко відчиненими у двір дверима, у футболці з короткими рукавами та спортивних бриджах… Однак боюся, що ви зараз остаточно почнете заздрити, тому краще мені вчасно зупинитися й від такої тривалої метафори все ж повернутися до нашого рецепта.

Італійським супом цю страву можна назвати лише на догоду нашим уявленням про першу страву. Адже, по-перше, у кухні народу, що населяє Апеннінський півострів, категорія перших страв хоча й присутня номінально, але передусім під нею маються на увазі така традиційна італійська їжа, як різото, різноманітна паста, густі касеролі з тушкованих овочів із підливою (часто з тією самою пастою), полента, креспелле (італійські млинці), усілякі лазаньї тощо.

Із тим, що в італійців теоретично слід називати супом, може зрівнятися (у цьому разі маю на увазі лише консистенцію) хіба що густий південноукраїнський борщ, у якому за правильного підходу ложка стоятиме як своєрідний знак якості для всіх тих, хто такий борщ хоч раз у житті їв. Радше це польпетте (італійські тефтелі, якщо хтось призабув), подані зі стручковою квасолею та бульйоном, добре приправленим помідорами, часником, цибулею шалот і пасатою.

Хай би як зрештою сприймати цю поширену на півдні Італії та в Північній Америці (тут за традицією італійська діаспора особливо численна й дружна) страву, її аромат змусить вас облизуватися ще до того, як сотейник із нею знімуть із вогню. Тож геть сумніви, попереду на вас чекає абсолютно новий і чудовий гастрономічний досвід!

(розраховано на чотири порції)

Інгредієнти для польпетте:

• 400 грамів меленого курячого фаршу з темного м’яса
• 50 грамів зеленої цибулі (ретельно подрібнити зелену й білу частини)
• Пів чайної ложки сушеного орегано
• 30 грамів панірувальних сухарів
• 1 чайна ложка морської солі середнього помелу
• Чорний свіжомелений перець
• 1 середнє яйце

Інгредієнти для супу:

• 300 грамів зеленої квасолі (видалити хвостики та з’єднувальні нитки)
• 2 великі головки цибулі шалот (почистити й дрібно посікти)
• 3–4 великі зубчики часнику (очистити від шкірки й нарізати пелюстками)
• Маленький пучок базиліку (листочки відокремити й за потреби порвати на шматочки, решту викинути)
• 50 грамів пасати або томатного пюре без добавок
• 300 грамів помідорів чері або маленьких помідорів сорту сливка
• Оливкова олія
• Морська сіль

Приготування:

1. У мисці середнього розміру ретельно перемішуємо всі інгредієнти для польпетте. Наприкінці отримана суміш має трохи липнути до рук.
2. У великому сотейнику на середньому вогні нагріваємо 50 мл оливкової олії й смажимо в ній цибулю впродовж 5 хвилин, час від часу помішуючи. Потім всипаємо часник і смажимо все близько 2 хвилин, доки цибуля не стане м’якою, а пелюстки часнику не почнуть підрум’янюватися по краях. Викладаємо в сотейник пасату й продовжуємо готувати, помішуючи, ще кілька хвилин, доки пасата не почне булькати в олії й трохи не потемніє. Потім додаємо помідори, квасолю та 1,2 літра води. Доводимо до кипіння й на середньо-слабкому вогні варимо близько 10 хвилин.
3. Після цього формуємо з курячого фаршу польпетте діаметром близько 2,5–3 см (їх має вийти 16–18 штук) і дуже обережно опускаємо в киплячий бульйон. Готуємо, потроху перевертаючи польпетте на різні боки, загалом близько 5–6 хвилин. Перевіряємо бульйон на сіль. За цей час помідори в бульйоні можуть деформуватися, але це не має нікого засмучувати: так і повинно відбуватися.
4. Під час подавання розливаємо суп по порційних тарілках і посипаємо базиліком.