Дип із баклажанів, помідорів, огірків і тахіні в близькосхідному стилі

Перш ніж ознайомити вас із рецептом одного з найароматніших дипів із великої колекції, з любов’ю зібраної нами в цій категорії страв, трохи кулінарних азів:

Дип, або соус для вмочування, — звичайна приправа, яку готують до багатьох страв. Такі соуси використовують для надання смаку або текстури найрізноманітнішій їжі, серед якої найпоширеніші — лаваш (або будь-який інший плаский хліб), пельмені, крекери, нарізані скибочками сирі овочі чи фрукти, морепродукти, м’ясо, сир, картопляні чипси, тортильї, фалафелі, супи, а іноді навіть сендвічі, де дип використовують як гостру приправу. На відміну від більшості інших соусів, які зазвичай додають до їжі, у випадку з дипом усе відбувається рівно навпаки — саме в нього вмочують шматочки продуктів, які хочуть з’їсти із цим соусом.

Дипи широко поширені у вуличній їжі, часто виступають у ролі закусок, а також слугують чудовим доповненням до багатьох інших страв. Густі дипи найчастіше готують на основі сметани, крем-фрешу, молока, йогурту, майонезу, м’якого сиру або бобових. Вони є найпопулярнішим продуктом серед американських і західноєвропейських hors d’oeuvres, де часто замінюють типові вегетаріанські спреди. Що стосується близькосхідних кулінарних традицій, то тут такі соуси супроводжують практично будь-яку трапезу й чудово «уживаються» з м’ясом і будь-якими салатами. Знаменитий американський шеф-кухар, письменник і зірковий ведучий кулінарного телешоу «Good Eats» («Хороша їжа») на Food Network, Елтон Браун, якось вдало пожартував, що «якість справжнього дипу визначається його здатністю зберігати контакт із транспортним засобом, який його використовує, над трьома футами (приблизно 1 м — ред. моя) білого килима».

Наша сьогоднішня страва виконана з дотриманням усіх кулінарних канонів близькосхідної кухні, а це означає, що вона має складний і яскравий букет найрізноманітніших ароматів: завдяки обсмаженим до обвуглення шкірки баклажанам у ній присутні виразні димні нотки; виноградний (а якщо хочете, то гранатовий) дошаб, він же сироп, вносить сюди солодкуваті й трохи п’янкі мотиви; оливкова олія, емульгуючись із лимонним соком, відповідає за шовковисту текстуру рідкої заправки, а сам сік, крім того, компенсує солодкість дошабу й структурує смак усієї страви загалом; нарешті, останній штрих у нашому соусі для вмочування — сирі овочі — слугують несподіваним, але цілком органічним доповненням до всієї страви.

(розраховано на чотири порції)

Інгредієнти:

• 2 середні баклажани
• Третина склянки подрібненого листя петрушки
• 2 столові ложки пасти тахіні
• 2 столові ложки виноградного дошабу (або гранатового)
• 2 великі зубки часнику (очистити від шкірки й розчавити)
• 1 столова ложка лимонного соку
• 200 г свіжих хрустких огірків (нарізати кубиками зі стороною 0,5 см)
• 200 г стиглих, але твердих помідорів, бажано сорту сливка (нарізати кубиками зі стороною 0,5 см)
• Зерна 1 великого граната
• Оливкова олія
• Сіль, перець

Приготування:

1. Спочатку приготуємо баклажани. Щоб зробити це на газовій плиті, що є найефективнішим способом для нашого випадку, викладаємо обидва баклажани на злегка змащену олією сковороду й обсмажуємо з усіх боків на помірному вогні приблизно 15 хвилин, доки шкірка на них не обгорить, а всередині вони не стануть зовсім м’якими. Непогано було б перед цим проколоти баклажани виделкою в кількох місцях. Це полегшить вашу подальшу роботу.
2. Готові баклажани викладаємо на велику кухонну дошку й чистимо. Потім м’якоть, що залишилася, крупно рубаємо й переносимо до миски середнього розміру. Даємо охолонути.
3. У невеликій мисці за допомогою вінчика збиваємо тахіні, дошаб, лимонний сік, часник і 60 мл оливкової олії. Отриману заправку вливаємо до миски з баклажанами. Приправляємо сіллю й перцем до смаку та добре перемішуємо.
4. Наприкінці додаємо помідори, огірки й петрушку. Перемішуємо, після чого ще раз перевіряємо кислоту, гостроту й солоність. За потреби коригуємо смак дипу.
5. Посипаємо зверху зернами граната й подаємо до столу.