Фаршировані перці на грилі по-американськи, або Короткий екскурс в історію барбекю

Барбекю — улюблений американський спосіб проведення дозвілля у вихідні дні, а водночас і найпоширеніша кулінарна традиція у США. Американське барбекю має довгу й напрочуд патріотичну історію.

Неважко здогадатися, що примітивні подоби цього способу приготування м’яса з’явилися в наших далеких пращурів відразу після того, як Homo erectus уперше поєднав цей один із найдавніших продуктів, які ми вживаємо в їжу, та вогонь — приблизно два мільйони років тому. Однак насправді барбекю в тому вигляді, у якому воно відоме американцям сьогодні, народилося на Карибах, де місцеві жителі вкривали сире м’ясо шаром спецій і різних соусів та готували його на решітках над відкритим вогнем або в спеціальних ямах.

Я колись уже розповідав вам, що сама назва цього популярного нині способу готування походить із мови індіанського племені таїно, яке населяє Карибські острови. М’ясо, обсмажене на дерев’яній решітці над вогнем, вони називали «барбакоа». Це слово з’явилося у звітах іспанських конкістадорів ще 1526 року.

Відтоді традиція влаштовувати барбекю стала невіддільною частиною американської культури, а її популярність поширилася країною зі швидкістю лісової пожежі. Зокрема, уже одним із перших законів штату Вірджинія, ухваленим 1650 року, було заборонено стріляти зі зброї під час заходів із барбекю.

Із документальних джерел відомо, що такі яскраві події, як перемога американської революції, що заклала перший камінь у фундамент Капітолія, та спорудження мосту через Міссурі, «повсюдно відзначали святковими барбекю й салютами».

Багатьох президентів США помічали в пристрасті до барбекю. Наприклад, у щоденниках Джорджа Вашингтона згадано численні барбекю. Зокрема, одне з них тривало цілих три дні! На честь урочистих заручин батьків Абрагама Лінкольна також влаштували грандіозне барбекю.

Посильну участь у модернізації барбекю взяли знамениті американські винахідники. Відомо, що першу фабрику з виробництва брикетів деревного вугілля спроєктував сам Томас Едісон, а збудував її 1921 року не менш знаменитий персонаж американської історії Генрі Форд.

Сучасне барбекю відіграє особливо важливу роль у кухні південних штатів Америки, яка завжди славилася своїми насиченими й пікантними смаками. Наприклад, мешканці Оуенсборо, четвертого за величиною міста у штаті Кентуккі, уже понад 150 років готують на грилі баранину. При цьому вони завжди використовували не ніжних ягнят, як заведено в більшості таких випадків, а дорослих свійських овець, яких розводили заради вовни. Сьогодні це, як і раніше, головна фірмова страва Оуенсборо, і, до речі, подають її з єдиним у світі чорним соусом для барбекю, який готують із цибулі, часнику, вустерського соусу, коричневого цукру та спецій.

Незвичність рецепта цих фаршированих перців полягає в тому, що їх готують на грилі.

(розраховано на шість порцій як додаткову страву й на дві-три, якщо ви вирішили зробити її основною)

Інгредієнти:

• 6 середніх солодких червоних перців вагою близько 150 грамів кожен (обережно вирізати по колу верхівку навколо хвостика, видалити насіннєву камеру та внутрішні білі перетинки)
• 80 г довгозернистого рису (бажано басматі)
• 180 г помідорів чері або виноградних помідорок (розрізати навпіл)
• 2 великі зубчики часнику (почистити й дрібно посікти)
• 1 пучок зеленої цибулі вагою близько 50 г (грубо подрібнити)
• По 1 столовій ложці добре подрібненого листя петрушки й м’яти
• 50 г кедрових горішків
• 150 г моцарели (натерти на великій тертці)
• 50 г дрібно натертого пекоріно романо або парміджано реджано
• 250 мл курячого бульйону
• Оливкова олія
• Сіль, перець

Приготування:

1. Спочатку готуємо начинку. Для цього у сковороді середнього розміру з кришкою підігріваємо 30 мл оливкової олії та коротко обсмажуємо кедрові горішки. Потім всипаємо рис і продовжуємо смажити, доки на зернах не з’явиться глянець. Додаємо часник і бульйон. Доводимо до кипіння й готуємо під кришкою на середньо-слабкому вогні близько 10 хвилин, поки рис не стане відносно м’яким. Після цього знімаємо з вогню й даємо охолонути. Потім додаємо сюди зелену цибулю, петрушку, м’яту, помідори та обидва види сиру. Солимо й перчимо до смаку, перемішуємо. Готуємо гриль до роботи. Тим часом начиняємо перці рисом з овочами, залишаючи зверху приблизно 0,5 см вільного простору. Закриваємо перці нашими імпровізованими кришечками з хвостиками, а потім обв’язуємо їх кухонною мотузкою, змоченою у воді, закріплюючи нею й кришечки, або ж, як, наприклад, зробили ми, можна просто закріпити кришечку перцю 5-6 зубочистками.
2. Кладемо перці на решітку над грилем і готуємо протягом 15-20 хвилин, час від часу повертаючи різними боками до жару. Якщо ви все ж вирішили використати мотузку, пам’ятайте, що температура гриля має бути помірною, інакше ви можете її спалити й при цьому ризикуєте втратити частину начинки. Про всяк випадок тримайте під рукою склянку з водою та пензлик, щоб за потреби додатково змочувати мотузки.
3. Подаємо готові перці до столу, попередньо обрізавши мотузки або видаливши зубочистки. Не забудьте про свіжий хліб, а взагалі-то для цієї страви вам більше нічого й не знадобиться.