Фузілі по-веронськи із зеленим песто «баттуто ді ербе»
ДО ОБРАНОГО
Пам’ятаєте?
«Дві, шановні всіма, сім’ї
У Вероні, де очікують на нас події,
Ведуть непримиренну битву
І не поспішають зупинити кровопролиття.
Один одного люблять чада ватажків,
Але їм доля влаштовує підступи,
І лише загибель їх біля жалобних дверей
Поставить крапку в тій запеклій ворожнечі … »
Так-так, цей дуже простий у приготуванні рецепт пасти з традиційним для багатьох італійських міст (як на півдні, так і в центрі країни) соусом із зелених овочів та свіжих трав – з тієї самої Верони, де відбуваються події, описані великим Шекспіром у «Ромео та Джульєтті».
Верона – столиця регіону Венето, розташованого у північній частині Італії та одне із найстаріших міст світу. Більшість істориків сходяться на тому, що перше поселення тут з’явилося ще в п’ятому столітті до нашої ери! Тому не дивно, що це місто має дуже багату культуру, що, звичайно ж, включає і його вишукану кухню, історія якої також обчислюється століттями. Знайомство з веронською кухнею схоже на глибоке занурення в минуле цього міста. Наведу лише один яскравий приклад сказаного. 28 серпня 489 року на околицях Верони відбулася кривава битва між арміями під проводом правителя гостроготів Теодоріха Великого та Одоакра, колишнього начальника загону найманців у римській армії, який скинув останнього імператора римської імперії Ромула Августа. Після неї на місці битви залишилося не лише безліч загиблих воїнів, а й трупи коней. Жителі Верони, які страждають від голоду, почали готувати з кінського м’яса, якого вистачало в надлишку, рагу з овочами та зеленню, приправляючи його уславленим місцевим вином Вальполічелла. Згодом цю страву почали називати пастисадою де каваль. Серед сучасних нам віронців ця страва сьогодні вважається делікатесом і подається з особливих випадків. Крім того, пастисада де каваль є кулінарною пам’яткою міста, тому досить часто їм пригощають туристів та гостей.
Але не лякайтеся, конина не має абсолютно ніякого відношення до нашої сьогоднішньої страви, хоча «фузіллі аль баттуто ді Ербе» також є однією з візитівок веронської кухні і користується у городян не меншою популярністю, особливо у весняно-літній період. Слово batutto у перекладі з італійської означає щось на зразок «соусу з рубаних інгредієнтів». У даному випадку йдеться про подрібнені зелені овочі та місцеві трави.
Вважається, що рецепт цієї пасти родом з невеликої комуни Ербе (звідси і її згадка в назві), розташованої на околицях Верони.
ПРИГОТУВАННЯ:
- У великому сотейнику нагріваємо на середньому вогні 100 мл оливкової олії. Викладаємо часник, чилі й броколі, розібрану на дрібні суцвіття. Смажимо, помішуючи, приблизно 3 хвилини. Додаємо решту овочів і зелень. Готуємо, часто помішуючи, ще кілька хвилин, доки всі інгредієнти не стануть м’якими. Потім викладаємо отриману суміш тонким шаром на деко й даємо охолонути. Перекладаємо в чашу блендера та перебиваємо до дрібної, але не цілком однорідної консистенції. Приправляємо сіллю.
- Паралельно варимо пасту, як зазначено на упаковці виробника. 1 склянку води з-під пасти резервуємо.
- У чистий сотейник перекладаємо песто й додаємо фузілі разом із гарячою зарезервованою водою з-під пасти. Ставимо на середньо-слабкий вогонь і підігріваємо, енергійно перемішуючи пасту з рештою компонентів. За потреби додаємо ще трохи гарячої води.
- Щойно паста нагріється — доводити до кипіння не слід, — розкладаємо її по сервірувальних тарілках, посипаємо сиром і негайно подаємо до столу.
КОМЕНТАРІ