Яєчна коту з портулаком по-південноіндійськи, або «мутта котту паротта»

Після рецепта коту паротта з бараниною, який ми з вами готували зовсім недавно, я хочу навчити вас робити коту паротта з яйцем. Хоча слово «навчити» тут звучить занадто гучно, бо всім, хто дотримувався наших рекомендацій у першому зі згаданих рецептів, приготування другого не завдасть абсолютно жодних труднощів. Утім, для початківців, чий рівень поки що — лише яєчня-бовтанка, ця страва також не здаватиметься нерозв’язною проблемою. Водночас з одним із головних елементів цієї страви, коржиками паротта, про які я вже також розповідав раніше в окремій публікації, усе ж доведеться трохи пововтузитися. Але якщо паротта виявляться для вас завданням поки що непосильним, ви можете замість них використати будь-який підхожий і вже готовий коржик: роті, тортилью, листовий лаваш, матканаш, шоті — усі вони, напевно, продаються у хлібних крамницях поруч із вашим домом чи роботою.

Коту паротта з яйцем — типова страва для південних штатів Індії, зокрема для Тамілнаду. Що стосується паротта, то їх готують із надзвичайно еластичного пшеничного тіста, розтягнутого руками в тонкі круги, які потім згортають у трубочки й надають їм особливої спіралеподібної форми. Паротта смажать на сковороді й при цьому щедро збризкують рослинною олією. Так досягається ефект тонкої хрусткої скоринки на поверхні коржиків, а їхня серцевина виходить шаруватою.

Через велику кількість олії в коту паротта ця страва може, на перший погляд, здатися трохи жирнуватою, особливо тим із вас, хто намагається вести здоровий спосіб життя або з якихось інших, об’єктивних причин дотримується піснішої дієти. Проте варто вам скуштувати лише першу ложку (чи виделку?) цієї найделікатнішої й дуже ароматної страви, як ви зрозумієте: порушувати «непорушні» правила було заради чого. Соковита, затишна, зігрівальна й неймовірно апетитна, вона не залишить байдужим абсолютно нікого — це я вам обіцяю!

Яєчну коту паротта, точнісінько так само, як і інші види коту, можна зустріти на багатьох вулицях індійських міст і в придорожніх крамничках-кав’ярнях. Останні стають особливо помітними надвечір, коли дороги Індії поринають у сутінки, а господарі таких сімейних забігайлівок за допомогою генераторів живлять цілий каскад різнокольорових вогників, що швидко блимають і першими впадають вам в око, коли ви проїжджаєте повз. А якщо ви наважитеся зупинитися, далі на вас уже чекають привітні майстри коту паротта й не менш ніж десяток різних варіацій цієї чудової страви. Шматочки м’яса, овочів або яйця, що смажаться разом із грубо накришеними в них паротта, так і пританцьовують на великій пласкій сковороді під ударами двох тонких сталевих лопаток із широкими гострими лезами. Цей звук обіцяє швидку й смачну їжу будь-якому стомленому дорогою мандрівникові. Індуси вважають, що кращого й кориснішого перекусу годі й бажати. Охоче приєднуюся до думки цього давнього народу, який, до речі, знається не лише на їжі, і з радістю переходжу до рецепта. Голод, знаєте, не тітка! 😁

(розраховано на чотири порції)

Інгредієнти:

• 6 яєць (злегка збити)
• 400 грамів невеликих помідорок чері або звичайних стиглих помідорів (за потреби розрізати на невеликі часточки)
• 2 середні головки жовтої цибулі (почистити й нарізати тонкими півкружальцями)
• 4 великі зубчики часнику (почистити й ретельно розчавити пласкою частиною леза ножа)
• 2,5 см кореня імбиру (очистити від шкірки й подрібнити)
• Пів чайної ложки (або до смаку) добре подрібненого зеленого перцю чилі
• 300 грамів портулаку (розібрати на маленькі гілочки з листочками)
• 100 грамів кінзи (розібрати на тонкі маленькі гілочки з листочками)
• По половині чайної ложки насіння коріандру й зіри (обсмажити на сухій сковороді до появи запаху й перетерти у ступці)
• Третина чайної ложки куркуми
• 5-6 невеликих коржиків паротта (порвати на невеликі шматочки)
• 50 мл оливкової олії для овочів і трохи рослинної олії для яєць
• Сіль
• Свіжомелений чорний перець

Приготування:

1. Спочатку готуємо паротта або використовуємо ті, що залишилися з минулого дня (так, у всякому разі, нерідко роблять у південноіндійських штатах, де подібні коржики — явище повсякденне). При цьому можна скористатися й магазинним пласким хлібом, хоча результат вийде дещо іншим.
2. У великій сковороді нагріваємо на середньому вогні 50 мл оливкової олії й додаємо цибулю, часник, перець чилі, імбир, зіру й насіння коріандру. Обсмажуємо, іноді помішуючи, протягом 3 хвилин, доки цибуля не почне ставати прозорою. Потім кладемо сюди ж помідори, портулак і куркуму. Солимо й перчимо до смаку. Продовжуємо готувати ще 3-4 хвилини, помішуючи, доки помідори не випустять у сковороду свій сік і не стануть м’якими. Після цього можна додати до овочевої суміші шматочки паротта й гілочки кінзи. Усе добре перемішати.
3. Тепер у центрі сковороди звільняємо частину дна у формі круга, відсунувши овочі до її стінок, і збільшуємо вогонь до середньо-сильного. Вливаємо в утворене заглиблення ще трохи рослинної олії й слідом — збиті яйця. Поступово — від центру до країв — змішуємо їх з овочами, доки вони повністю не поєднаються зі стравою й не «схопляться». При цьому мішати яйця слід досить енергійно, щоб вони рівномірно розподілилися серед овочів зі шматочками паротта й не прилипли до дна сковороди. Це може зайняти у вас не більш ніж дві хвилини.
4. Вимикаємо вогонь. Ще раз пробуємо на сіль і перець, після чого одразу ж подаємо до столу.