Кава: трохи історії та корисних відомостей про її переваги й недоліки. Частина четверта

Густав III наказав провести експеримент, до умов якого входила обов’язкова участь двох однояйцевих близнюків.

Обидва постали перед судом за скоєні злочини й були засуджені до смертної кари. Однак королівським указом їхній вирок замінили довічним ув’язненням за умови, що один із близнюків випиватиме три чашки кави щодня до кінця свого життя, а другий упродовж того самого передбачуваного періоду — аналогічну кількість чаю.

Для спостереження за піддослідними близнюками до них приставили двох ескулапів, які регулярно доповідали королю про перебіг експерименту. На жаль, обидва лікарі померли, імовірно природною смертю, до завершення експерименту. Не дожив до його кінця й не побачив результатів і сам шведський король Густав III — його застрелив у 1792 році Якоб Юган Анкарстрем під час балу у Шведській королівській опері. Щодо близнюків, то, як відомо, першим у віці 83 років помер той, хто пив чай; про долю його брата, який постійно пив каву, історія мовчить.

До Німеччини каву завезли у 1675 році. Перші кав’ярні тут відкрилися у 1679–1680 роках у Гамбурзі, Бремені й Ганновері.

Спочатку каву вважали напоєм виключно німецької знаті. Представники середнього й нижчого класів не були знайомі з кавою до початку вісімнадцятого століття, і лише значно пізніше її почали майже щодня споживати представники всіх верств суспільства, готуючи переважно вдома.

Оскільки кав’ярні були прерогативою чоловіків, жінки середнього класу заснували власні «кавові клуби».

Найстаріша кав’ярня в Європі поряд із паризьким «Café Procope» розташована в Лейпцигу, Німеччина.

У 1694 році Генріх Шютце відкрив «Coffe Baum» на вулиці Kleine Fleischergasse і роздавав безкоштовну каву. Упродовж наступних трьох століть тут зустрічалися й насолоджувалися популярним напоєм багато відомих особистостей, серед яких можна назвати таких.

Готшед, Клінгер, Е. Т. А. Гофман, Вагнер, Гете, Лессінг, Бах і Гріг. У залі, названому на честь Шумана й розташованому на першому поверсі, великий композитор у період між 1828 і 1844 роками зустрічався з друзями за своїм звичним столом. Революціонери, як-от Блюм, Лібкнехт і Бебель, також зробили «Coffe Baum» своєю другою вітальнею. У 1990 році Гельмут Коль і Лотар де Мезьєр обговорювали тут можливості возз’єднання.

Особливо відома скульптура з пісковику над входом до цього знаменитого кафе: османка пропонує Купідонові чашку кави.

Вона символізує зустріч християнського західного світу з ісламським Сходом. Вважалося, що сам Август Сильний подарував цю скульптуру власниці закладу на знак подяки за бездоганне обслуговування. Один із найважливіших музеїв кави у світі розташований на третьому поверсі «Coffe Baum». Понад 500 ексклюзивних експонатів із трьохсотрічної історії кави й кавової культури Саксонії представлено тут у п’ятнадцяти кімнатах.

(далі буде)