Коржі наан із зеленою квасолею, сиром, огірками та зеленню

До теми коржів наан я вже звертався до однієї з наших минулих публікацій. Цей популярний плоский хліб часто можна зустріти в районах Південної Азії. Його також традиційно подають до будь-якої їжі у північній частині Індії, Пакистані, Афганістані, Бангладеші, Ірані, Узбекистані та інших довколишніх територіях.

Сьогодні наан знають та охоче купують у багатьох країнах світу, серед яких США, Англія та Західна Європа.

Наан – родом з Індії. Одне з перших згадок про ці коржики можна виявити в дорожніх нотатках знаменитого індо-перського поета кінця тринадцятого – початку чотирнадцятого століття Аміра Хосрова Дехлеві. Спочатку наан готували під час “Делійського дарбара” (урочисті збори, присвячені коронації індійських королів і королів, що проходили в Парку для коронацій) і називали “наан-е-тунук” (“легкий хліб”) або “наан-е-танурі” (“хліб, приготовлений в тандур”). У період Мугайської ери, що особливо славиться своїми кулінарними досягненнями, починаючи з двадцятих років шістнадцятого століття, наан, що супроводжуються «кеємами» або просто кебабом, вважалися серед популярних страв на сніданок у членів королівської родини.

Незабаром із мугайської, тобто королівської кухні наан «перекочували» в народ і втратили свій імідж хліба для обраних. Більше того, ці коржики стали такою самою звичайною частиною обіднього стала в індійських селян як сіль та перець.

У 1926 році наан з’явилися в меню «Веєрасвамі», найстарішого ресторану індійської кухні в Лондоні, розташованого на Реджент Стріт. Так наан розпочали свою переможну ходу Західною Європою.

У 1984 році Хонейтоп Спешіеліті Фудс стала першою продуктовою компанією на європейському континенті, яка стала виробляти і продавати автентичні індійські коржики на комерційній основі більшості європейських трейдерів, а також у багато місцевих ресторанів. Термін зберігання «хонейтопівських» наан досягав тринадцяти тижнів.

Згодом із королівського, а потім найзвичайнішого хліба для більшості простих індійців під руками сучасних кухарів та гастрономів-ентузіастів наан перетворилися на вишукані твори кулінарного мистецтва з різними начинками та топінгами.

Як правило, європейці використовують наан з додатковими інгредієнтами, серед яких сабзі або смажені овочі, приготоване на грилі м’ясо, ковбаски, сир, зелень… – Загалом все те, по суті, що використовують як топінг для піци. Ці коржі так іноді і називають «піца наан».

Наан можна придбати в багатьох європейських супермаркетах, чого не скажеш про наші продуктові магазини. Втім, на наше щастя, ці невеликі та смачні індійські коржики зовсім нескладно приготувати в умовах домашньої кухні, і ми це вже одного разу вам продемонстрували.

У сьогоднішньому рецепті наан присутня зелена квасоля (благо її сезон ще не пройшов у наших краях), свіжі хрусткі огірочки, зелень, сир і кунжутні насіння. Одним словом, це дуже й дуже апетитно! Тож рекомендую.

(на чотири-вісім порцій)

Інгредієнти:

• 650 грам зеленої квасолі (почистити та відварити)
• 500 грам невеликих огірків (частково почистити та нарізати тонкими овалами по діагоналі)
• 2 великі зубки часнику (почистити і видавити через часниковий прес)
• По третині склянки подрібнених листочків кінзи та петрушки, а також дрібно порубаної зеленої цибулі
• 300 грам грецького йогурту
• 40 мл білого винного оцту
• 170 грам дрібно натертої моцарелли
• 2 столові ложки обсмаженого кунжутного насіння
• 8 теплих коржів наан (для цієї страви ми приготували наан у формі овалу)
• 40 мл оливкової олії
• Сіль
• Перець

Приготування:

1. У невеликій мисці змішуємо йогурт, сир та часник.
2. В іншій, середній за розмірами мисці змішуємо огірки та всю зелень. Приправляємо оцтом та оливковою олією. Солимо і перчимо на смак. Перемішуємо та відставляємо убік.
3. Поміщаємо на обробну дошку квасолю та грубо рубаємо за допомогою ножа. Перекладаємо в миску і додаємо суміш сиру, йогурту та часнику. Ретельно перемішуємо та накриваємо плівкою.
4. Готуємо коржики наанкеруючись рекомендаціями відповідного рецепту на нашому блозі.
5. Ще теплі коржики поміщаємо на дошку. Зверху кладемо сирно-квасоляну суміш та огірки із зеленню. Посипаємо кунжутом і подаємо до столу.