Курча із сальсою Веракрус, або «поло а-ла Веракрусана»

Велике й галасливе портове місто Веракрус, розташоване в однойменному штаті на узбережжі Мексиканської затоки, уже близько п’ятисот років є космополітичним перехрестям, де, наче у велетенському алхімічному тиглі, без залишку сплавляються в одне строкате й невимовно привабливе ціле корінні жителі, моряки з торговельних суден, яких тут завжди було безліч, і ще численніші, ніж представники другої категорії, туристи-роззяви.

Усі, хто потрапляє до цього незвичайного міста (чи то за велінням долі, чи то у справах, чи то завдяки його величності випадку), відразу й назавжди просочуються п’янкою атмосферною магією Веракруса — з його старовинними особняками, зведеними в колоніальному стилі, упереміш із сучасними висотками; з невщухаючим і вночі вуличним гамором, що звучить найрізноманітнішими мовами світу; з усміхненими маріачі в широкополих сомбреро, які без утоми виконують свої такі схожі одна на одну запальні уапанго (традиційні народні пісні Веракруса); ну і, звичайно ж, із запахами тако, начос, тортас і бурито, що розносяться вулицями міста, а також знаменитих місцевих страв із риби та морепродуктів, які тут готують у кожній, навіть найзлиденнішій харчевні. Серед них далеко не в останню чергу варто згадати «ароз а-ла тумбада» (розсипчастий рис із різноманітними смаженими або приготованими на грилі морепродуктами), «уачинанго а-ла Веракрусана» (червоний снепер із сальсою Веракрус) і «кальдо де маріскос» (популярний місцевий суп із риби та морепродуктів, який жителі Веракруса традиційно їдять уранці, щоб позбутися похмільного синдрому).

На околицях Веракруса, лише за двадцять хвилин їзди від центру міста, розташоване колись майже занедбане й тому прозване «сплячим» селище Бока-дель-Ріо, а тепер — відомий гастрономічний центр, де проводять численні кулінарні свята й фестивалі місцевої кухні та куди з’їжджаються гурмани з усього світу. Південніше від нього розташований регіон Лос-Тустлас, який славиться своїм озером з островом бабуїнів, сигарною фабрикою і, не меншою мірою, ніж Бока-дель-Ріо, незвичайним умінням жителів готувати місцеві страви — особливо рибу й морепродукти. Якщо ви вирушите в протилежному напрямку (у бік столиці штату Халапи), то там же, у передмістях Веракруса, знайдете безліч недорогих забігайлівок, де вас нагодують знаменитим веракрусським супом із черепахи, популярною місцевою закускою «пікадітас» і всюдисущими тортильями з найрізноманітнішою начинкою, які тут готують на кожному кроці. У якому б зі згаданих вище місць ви не побували, вам неодмінно запропонують скуштувати місцеву фірмову страву «pollo a la Veracruzana», що перекладається як «курча по-веракрусськи» або «курча в томатному соусі Веракрус». Аналогічний соус також використовують у вже згаданому «уачинанго а-ла Веракрусана» (рецепт цієї страви, до речі, є в нашому блозі, і ви можете ознайомитися з ним докладніше).

Поло а-ла Веракрусана готується дуже швидко й зовсім нескладно: попередньо витримані в маринаді шматочки курки обсмажують на сковороді до хрусткої золотавої скоринки, а потім подають під соусом Веракрус. Проте його смак можна сміливо віднести до тієї категорії страв, від яких у захваті всі без винятку — і дорослі, і діти.

(розраховано на чотири–шість порцій)

Інгредієнти:

• 1 молоде курча-бройлер вагою до 2 кг (розділити на 8–10 частин)
• 1 велика головка білої цибулі (почистити й добре подрібнити)
• 4 великі зубчики часнику (почистити й добре подрібнити)
• 1 стручок гострого перцю халапеньйо (добре подрібнити; якщо ви любите гостру їжу, насіння можна не видаляти, інакше дійте на свій смак)
• 1 столова ложка свіжих листочків чебрецю
• 1 чайна ложка листочків розмарину
• 2 лаврові листки (порвати на дрібні шматочки)
• Свіжовичавлений сік і цедра одного лимона
• Третина склянки оливкової олії
• Неповна чайна ложка крупномеленої морської солі

Приготування:

1. Спочатку готуємо сальсу Веракрус за рецептом, який ви знайдете в нашому блозі.
2. Змішуємо у великій мисці маринад: оливкову олію, гострий перець, ріпчасту цибулю, часник, чебрець, розмарин, лимонний сік і цедру, лавровий лист, а також морську сіль. Додаємо шматочки курчати, ще раз ретельно перемішуємо й накриваємо плівкою. Даємо постояти за кімнатної температури протягом 2–4 годин.
3. Нагріваємо велику й масивну суху сковороду, доки крапля води не почне швидко випаровуватися із шипінням. Струшуємо зі шматочків курчати маринад і добре обсмажуємо їх на середньому вогні приблизно по 15 хвилин із кожного боку, до золотаво-коричневих боків і повної готовності.
4. Тим часом викладаємо на велику сервірувальну таріль сальсу Веракрус. Сальса не має бути холодною, ідеальний стан — кімнатна температура.
5. Готові шматочки курчати кладемо на соус, подаємо разом зі смаженою картоплею та салатом із молодої капусти й огірків.