Курячі крильця в діжонській гірчиці

Оскільки запропонований вам сьогодні рецепт готується з курячих крилець, ось коротка розповідь про винуватицю цього кулінарного торжества, з якої ви, можливо, дізнаєтеся про неї щось таке, чого раніше ніколи не знали.

Курка — одна з найпоширеніших свійських птиць на планеті. Через відносну простоту й низьку вартість її вирощування порівняно з іншими свійськими тваринами — наприклад, великою рогатою худобою, свинями або вівцями — куряче м’ясо широко вживають у культурі всіх без винятку народів світу, а різноманіття страв із нього зумовлене їхніми національними особливостями та гастрономічними вподобаннями.

Різних способів приготування курки досить багато. Серед них можна виокремити такі основні, як запікання в печі або духовці, смаження, варіння, приготування на грилі й на парі, тушкування тощо — залежно від рецепта та бажаного результату. Починаючи з другої половини двадцятого століття, курка стала головним компонентом світового фастфуду. Чимало фахівців вважають куряче м’ясо кориснішим за червоне, із нижчим умістом шкідливого холестерину та насичених жирів.

Птахівництво, тобто галузь сільськогосподарського виробництва, що займається розведенням курей у промислових масштабах, у різних регіонах світу розвивається по-різному. У великих індустріальних регіонах для цього зазвичай використовують інтенсивні способи вирощування цієї птиці, а в аграрних і бідніших — найчастіше традиційні. За останніми відомостями, наданими Організацією Об’єднаних Націй, сьогодні на Землі налічується понад дев’ятнадцять мільярдів курей різних видів.

Родоначальницею свійських курей вважають «червону джунглеву курку» (лат. Gallus gallus), яку інакше називають «банківською куркою». Шведський ботанік і зоолог Карл фон Лінней включив цю породу диких птахів до своєї класифікації 1758 року. Перші сліди її розведення виявлено на північних територіях Індійського субконтиненту; вони датуються кількома тисячами років тому. Зображення страв із курки можна побачити у вавилонському різьбленні на кам’яних стінах середини першого тисячоліття до нашої ери. Багато сотень років куряче м’ясо було найважливішим джерелом білка в усій Східній півкулі. Курка також була одним із найпопулярніших видів м’яса в середньовічній Європі. Вона навіть була головним інгредієнтом відомого нині десерту «бланманже» — французької страви, яку тоді готували з каплуна, смаженої цибулі, молока, спецій і цукру.

Якщо в Європі розведення курей було звичайною справою й їх нерідко можна було побачити на столі простої селянської родини, то в Північній Америці на початку дев’ятнадцятого століття куряче м’ясо вважалося дорожчим порівняно з м’ясом великої рогатої худоби або свиней, і дозволити його собі могли лише заможні американські громадяни. Споживання курятини у США помітно зросло під час Другої світової війни. Яловичину та свинину розподіляли за картками, тоді як свіжа птиця не підлягала нормуванню й стала доступною заміною іншим видам м’яса.

Курей, яких вирощують винятково для споживання в їжу, найчастіше називають бройлерами. Зазвичай їх забивають у молодому віці — від восьми до дванадцяти тижнів. Каплуни — кастровані півні — вважаються м’ясистішими й жирнішими, але вони поширені переважно в Західній Європі, де є делікатесом, і вкрай рідко вживаються в їжу в нас. Особливо популярними страви з каплунів були в Середньовіччі.

Що ж, час повернутися до нашого рецепта. Курячі крильця в діжонській гірчиці — зовсім не перший рецепт цієї категорії в нашому блозі. До цього ви могли познайомитися тут із курячими крильцями «Баффало» та хрусткими курячими крильцями в азійському стилі.

(розраховано на чотири порції)

Інгредієнти:

• 12 курячих крилець загальною вагою близько 1,2 кг
• 110 грамів негострої діжонської гірчиці (можна із зернами)
• 110 грамів рідкого світлого меду
• Півтори чайної ложки часнику, пропущеного через часниковий прес
• Рафінована олія
• Сіль, перець

Приготування:

1. Солимо й перчимо курячі крильця до смаку та даємо постояти 10–15 хвилин.
2. Тим часом нагріваємо духовку до 220 градусів Цельсія.
3. Викладаємо крильця на деко й збризкуємо олією. Відправляємо в духовку на 40–45 хвилин, доки вони не стануть м’якими й не набудуть золотавого відтінку.
4. Змішуємо у великій мисці діжонську гірчицю, мед, часник і дві столові ложки рафінованої олії.
5. Виймаємо крильця з духовки й рясно змащуємо з усіх боків отриманою сумішшю.
6. Повертаємо в духовку ще на 4–5 хвилин, доки їхня поверхня не вкриється шаром глазурі.