Курка в духовці в імбирно-медовому маринаді

Випадковий допитливий перехожий може запитати: «Чим відрізняється одна окремо взята курка в духовці від десятків мільйонів інших подібних курей, приготованих у духовках найрізноманітніших розмірів і форм у всіх куточках світу?»

На що всезнаючий обиватель не вагаючись відповість: «Нічим».

І буде цілком неправий! Адже головна відмінність між усіма цими так чи інакше приреченими на запікання курми — у маринаді. Він — головний жрець цієї страви й вершитель подальшої долі курки. Саме він зрештою має відповідати за те, даремно чи недаремно пішла під ніж та чи інша нещасна птиця. Адже саме від маринаду залежить, чи людина, скуштувавши курку, негайно попросить добавки, всіляко вихваляючи і страву, і того, хто її приготував, чи гнівно відсуне тарілку й у найкращому разі зіпсованою покине обідній стіл. Той, хто приготує найкращий маринад, і стане переможцем у цьому всесвітньому конкурсі рецептів курки в духовці.

Тепер уже важко пригадати, чи самі ми додумалися до всіх складників нашого маринаду, чи позбирали їх із різних рецептів — що, зізнаємося чесно, також не виключено. Проте сьогодні без зайвої скромності хочемо заявити, що саме наша композиція маринаду ідеальна для цієї страви. Поєднання безкомпромісної гостроти імбиру та ніжної солодкості акацієвого меду, терпкої кислинки сухого вина й насиченого пряними нотками аромату кориці, а також присутність несправедливо забутих багатьма барбарису й насіння коріандру — ось основні складники, що роблять наш маринад вдалим. Такого висновку ми дійшли, перевіряючи цей рецепт на найрізноманітніших за віком, інтересами та смаками людях протягом цілих 10 років. За весь цей час не пригадаємо жодного випадку, коли не було б захоплених похвал на адресу цієї страви й прохань про добавку. А якщо ви сумніваєтеся в цьому дещо самовпевненому твердженні, можете легко його перевірити, приготувавши курку за нашим рецептом.

Постскриптум: усе-таки варто нагадати ще про одну умову, дотримання якої збільшить шанси приготувати по-справжньому смачну курку. Купуючи бройлера на ринку — сподіваємося, ви не робите цього в супермаркеті, бо тоді ми ні за що не ручаємося, — неодмінно звертайте увагу на його вік, адже краще, звичайно, брати молоду курку. Перевірити це нескладно: достатньо натиснути великим пальцем на кінчик грудної кістки біля черевця. Кістка має легко прогинатися всередину — це означає, що бройлер молодий, легко приготується, а м’ясо буде ніжним.

Інгредієнти:

• 1 молода домашня курка-бройлер — 2–2,5 кг
• 80 грамів кореня імбиру (почистити й натерти на дрібній тертці)
• 1 столова ложка світлого меду — акацієвого або травневого квіткового
• 3 столові ложки оливкової або соняшникової олії із сирого насіння — без стороннього запаху й присмаку
• 100 мл червоного сухого вина — піно або мерло
• 10 горошин духмяного перцю
• Пів чайної ложки суміші гострих перців
• Пів чайної ложки насіння коріандру
• 1 столова ложка трав
• 10 сушених ягід барбарису
• Третина палички кориці
• 1 бутон гвоздики
• 2 лаврові листки
• Морська сіль грубого помелу

Приготування:

1. Спочатку розбираємо курку. Кулінарними ножицями розрізаємо її вздовж хребта від хвоста до шиї, розгортаємо й видаляємо грудну кістку. Ретельно промиваємо проточною водою.
2. Потім готуємо маринад. Кладемо в ступку духмяний і гострий перець, насіння коріандру, гвоздику, корицю, барбарис і лаврове листя, попередньо подрібнене пальцями. Товкачиком дробимо всі спеції до розміру рисової січки, пересипаємо в миску, додаємо вино, олію, мед, імбир і трави. Солимо й добре перемішуємо.
3. Отриманою сумішшю натираємо курку з усіх боків, злегка масажуючи м’ясо.
4. Беремо велику металеву форму з високими бортами й антипригарним покриттям, застеляємо дно фольгою так, щоб її краї приблизно на 10 см звисали назовні. Кладемо на фольгу замариновану курку грудкою догори й загортаємо краї так, щоб фольга повністю закривала курку, але між ними залишався невеликий простір. Це потрібно, щоб курка під час приготування могла «дихати». Ставимо форму з куркою в холодильник на ніч.
5. Нагріваємо духовку до 180 градусів і ставимо туди форму з куркою. Запікаємо дві години, потім трохи відкриваємо фольгу, щоб тушку було видно. Збільшуємо температуру до 220 градусів і готуємо ще 20–25 хвилин, доки курка не вкриється золотавою скоринкою. При цьому кожні п’ять хвилин поливаємо її соком із дна форми.