Літня паста із цукіні, помідорами, рикотою та базиліком

Подорожуючи автомобілем Італією (а після отримання довгоочікуваного безвізу така поїздка для українців дуже скоро може стати справою звичною — дай вам Боже здоров’я, а удача і праця побільше грошей для цього!), було б справжнім злочином не побувати тут у двох місцях: у Тоскані та на Сицилії. Ну, а якщо вже ви заїдете на батьківщину Коза Ностри, гріх буде не завітати на одну з місцевих ферм, де виробляють стовідсотково автентичну місцеву рикоту з овечого молока. І не соромтеся попроситися в гості. Місцеві жителі насправді, попри кіношні страшилки про суворі сицилійські звичаї, цілком доброзичливі, і якщо ви зумієте пояснити причину свого несподіваного візиту, із задоволенням і навіть із гордістю покажуть вам, як робиться один із найзнаменитіших сирів у світі. Покажуть і обов’язково пригостять найсвіжішою рикотою разом зі склянкою доброго білого вина.

На такій середньостатистичній сицилійській фермі господар утримує приблизно 500 овець, які дають щодня близько 400 літрів молока. Це молоко зливають у величезні металеві ємності, і коли сирна маса в них згортається, молочну сироватку, що залишилася, переливають у чан, який нагрівається на дровах. За певної температури на поверхню сироватки починають спливати пластівці ніжної рикоти. Італійське слово «ricotta» походить від дієслова ricuocere — «варити знову», але однаково залишається загадкою, як у процесі цього самого другого приготування виходить таке диво.

На Сицилії, як, власне кажучи, і по всій Італії, рикоту використовують у різних варіаціях — і як основну їжу, і як солодкий десерт. Традиційно рикотою начиняють равіолі та лазанью, із цим сиром також готують ніжні ньокі. Злегка підсолоджену рикоту використовують як інгредієнт у канолі та касаті — знаменитій сицилійській випічці. Проте найкраще використовувати свіжу рикоту для пасти, особливо влітку, коли вдосталь усіляких овочів, що є традиційними компонентами найпоширенішої на Апеннінському півострові страви.

Техніка приготування пасти з рикотою проста. Поки варяться ваші макарони, ви швиденько підрум’янюєте в оливковій олії цибулю, а потім — цукіні (сюди сміливо можна додати трохи часнику й помідори — великої помилки не буде). Коли паста буде готова, її відразу відправляють у сковороду з цукіні разом із чималою порцією рикоти. Тут же буде доречною і жменя тертого пармезану. Ми з Юлею любимо додавати до пасти лимонну цедру та базилік.

(для чотирьох-шести порцій пасти)

ІНГРЕДІЄНТИ:

• 1 упаковка пене або будь-якої іншої сухої пасти подібної форми (450 грамів)
• 2 середні цукіні або кабачки (очистити від шкірки та нарізати тонкими півкружальцями)
• 2 великі рожеві помідори (бланшувати, видалити шкірку та насіння, нарізати кубиками)
• 1 головка цибулі (почистити й грубо порубати)
• 3–4 великі зубки часнику (почистити, розрізати вздовж навпіл і розчавити)
• 1 пучок базиліку (розібрати на листочки, грубо порубати)
• 200 грамів рикоти
• 50 грамів тертого пармезану
• Третина стручка червоного перцю чилі (добре подрібнити)
• Цедра одного лимона
• Оливкова олія
• Сіль і перець

ПРИГОТУВАННЯ:

1. У великому сотейнику нагріваємо оливкову олію і починаємо смажити в ній цибулю. Через 4–5 хвилин додаємо часник і готуємо доти, доки він не почне пахнути. Після цього додаємо помідори, лимонну цедру, базилік і перець чилі, тушкуємо ще кілька хвилин.
2. В іншому сотейнику обсмажуємо з обох боків цукіні, доки вони не стануть м’якими й не підрум’яняться.
3. Тим часом варимо пасту, користуючись інструкцією на упаковці.
4. Готову пасту разом із рикотою та цукіні кладемо в сотейник із помідорами й добре перемішуємо. Даємо ще 3–4 хвилини поготуватися, постійно помішуючи. Вимикаємо вогонь.
5. Розкладаємо пасту по тарілках і посипаємо пармезаном.