Мариновані в сидрі, бальзамічному оцті та меді курячі крильця на грилі по-французьки

Сидр уже давно не вважають тією солодкою «шипучкою», яка колись була на підтанцьовці в пива. Приготований у найкращих традиціях французьких та англійських винокурень, сухий сидр із досить складною смаковою палітрою за останні три чи навіть чотири десятиліття став надзвичайно модним у Західній Європі й цілком заслужено посів власну нішу на ринку європейських алкогольних напоїв. І для цього є вагомі причини. Ретельний добір різних сортів яблук та їхніх комбінацій, помітне зменшення вмісту цукру, а також активна популяризація зробили сидр майже таким самим бажаним серед європейців, як і добре сухе вино, якщо не більше. Та й за обіднім столом його стали вживати так само, як вино.

Утім, сидр і вино мають чимало спільних рис — від яскравого фруктового аромату та солодкуватого присмаку до гармонійного балансу гіркуватих танінів і характерної для обох легкої кислинки. Тому немає нічого дивного в тому, що сидр, як і вино, є ідеальною рідиною для приготування різноманітних страв. Добрим прикладом може слугувати та сама Бретань, батьківщина французького сидру, де цей напій під час приготування їжі використовують так само охоче, як в іншій французькій області, Бургундії, використовують вино. У кожному разі, ви напевно не помилитеся, якщо спробуєте застосувати сидр там, де рецепт вимагає додавання білого сухого вина. При цьому зовсім не обов’язково, як наївно думають деякі господині, відкривши пляшку сидру (вона часто мало чим відрізняється від пляшки для шампанського), чекати, доки вщухне фонтан бульбашок, що спочатку бурхливо піднімаються з дна.

Яблучний сидр на смак трохи м’якший і тепліший за біле вино. Під час приготування тих видів м’яса, що мають ніжніший аромат (наприклад, курки або кролика), це безперечна перевага. У процесі використання сидру для приготування м’яса або овочів потрібно дуже обережно розпоряджатися цукром чи медом, якщо вони є серед інгредієнтів. Інакше ризикуємо переборщити з карамелізацією окремих складників, через що страва може набути дуже темного й зовсім непрезентабельного вигляду. Хоча саме у випадку з нашим рецептом ґрунтовна карамелізація якраз доречна.

Сидр добре підходить для приготування популярної в народі курки на банці. У французькій кухні його нерідко використовують для «муль діжонез» (мідій у гірчичному соусі) або різото з фаро, яблук і фенхелю. Сидр чудово поєднується з бальзамічним оцтом, і французи люблять глазурувати цією сумішшю смажену баранину; те саме стосується курячих крилець або ніжок на грилі.

(розраховано на 8–10 курячих крилець, або дві порції)

Інгредієнти:

• 8–10 курячих крилець
• 500 мл якісного яблучного сидру (бажано французького або англійського виробництва)
• 40 мл бальзамічного оцту
• 15 мл вустерського соусу
• 50 грамів меду
• 50 мл оливкової олії
• 1 чайна ложка солі
• Пів чайної ложки свіжомеленого білого перцю

Приготування:

1. У маленькій мисці змішуємо всі інгредієнти для маринаду, доки мед і сіль повністю не розчиняться.
2. Кладемо курячі крильця у велику миску й заливаємо отриманим маринадом. Накриваємо плівкою та залишаємо в холодильнику на 8–10 годин.
3. У день приготування крилець розпалюємо вогонь у мангалі або вмикаємо гриль.
4. Тим часом струшуємо з крилець надлишки маринаду й кладемо їх на решітку. Готуємо на грилі по 4–5 хвилин з кожного боку, двічі або тричі змащуючи рештками маринаду.
5. Готові крильця ми подавали із запеченою на тому самому грилі картоплею.