Недільний британський обід із запеченої свинини, смаженої картоплі та тушкованої капусти з двома соусами

Це наш перший недільний і суто англійський обід із добре пропеченого свинячого м’яса, смаженої картоплі, моркви та селери, із цілими двома доречними й, до речі, також приготованими в цілком британському стилі соусами — яблучним і хлібним, запитий чималою кількістю сухого червоного вина в хорошій компанії наших близьких друзів. Звісно, якби такий обід насправді відбувався десь у Йоркширі, то за ним неминуче був би відповідний пудинг зі збитими вершками та полуницею, а вже потім — незмінне, мов лондонський Біг-Бен, сидіння в м’яких кріслах зі свіжими газетами (чи тепер планшетами?) й сигарами за келихом доброго витриманого хересу або мадери… ))

А що, хіба поганий такий варіант обіду? Ніхто нікого й не збирається обманювати — не все із запропонованого недільного проведення часу за обіднім столом корисне для вашого здоров’я, зате як смачно і як (у контексті давніх національних традицій згаданого народу) послідовно й автентично!

Хочу вам зізнатися: я не виріс у родині, де особливо зважали на традиції. Років сорок-п’ятдесят тому з цього ж приводу заведено було казати: «час був такий». Якщо розшифрувати цю, тепер уже мало що для когось значущу й призабуту фразу, то смисловий ряд складатиметься приблизно з такого: «була війна, а потім розруха», «жили дуже бідно й м’ясо їли, у кращому разі, раз на тиждень», «не до вишуканості було — дітей би нагодувати», «зате люди уважніше ставилися одне до одного»… — та інших ідеологічних кліше 50-х. І, що найцікавіше, усе це тоді здавалося правдою.

Не знаю, чи варто це відносити до поняття «традиції», але борщ тоді варили (переважно на яловичих кістках) на три-чотири дні, хліб купували на тиждень, а з м’яса готували лише три страви — котлети (наполовину з хлібом), тефтелі (наполовину з рисом) і печеню, де картоплі було в рази більше, ніж самого м’яса. Найчастішими стравами в родині були смажена або відварена «в мундирах» картопля, тушкована капуста, оладки, гречка та перловка (яку я ненавидів), макарони. Фрукти в дитинстві ми їли найчастіше ті, що були зірвані з дерев біля нашого дому, і це була незмінна «дичка» — мається на увазі те, що нікому не належало й за чим ніхто не доглядав. Утім, у ті часи все наше маленьке провінційне містечко було засаджене такими деревами — вишнями, черешнями, абрикосами, сливами, шовковицею можна було поласувати де завгодно просто на вулиці. Біля кожного будинку, а вони тоді в нас були здебільшого одноповерховими й багатоквартирними, збудованими полоненими німцями або фінами замість зруйнованих (усі «зручності» надворі, водогону, як правило, немає), садили невеликі городи з огірками, помідорами та цибулею…

Тому, коли я десь читаю або чую про традиційний недільний обід, моє серце не те щоб наповнюється чорною заздрістю, але починає битися частіше — у мене було інше життя, де не було місця такому сімейному звичаю. Зауважте, я не сказав, що воно було гіршим — просто воно було іншим…

Та ось що дивно: хоч я не маю ані найменшого уявлення, що таке справжній недільний обід в англійській родині (хіба що з книжок), але тепер, коли пишу ці рядки, я чомусь за ним сумую. Ні, я, звісно, бував у Великій Британії, і не раз. Але всі мої обіди відбувалися, як правило, у пабах, ресторанах або на ділових зустрічах у знаменитих британських клубах (лише для джентльменів — ха-ха). На недільному обіді в колі англійської родини мені побувати не довелося.

Що ж, сподіваюся, ніхто й ніщо не завадить мені спробувати зробити це віртуально. Зрештою, мріяти не шкідливо. ))

Отже, уявіть собі, що ви перебуваєте в Англії в невеликому цегляному будиночку, повністю оповитому темно-зеленим плющем. Ваша невелика їдальня, сполучена з кухнею, виходить вікнами на інший, дуже схожий на ваш, будинок. Сусід обрізає в саду кущі троянд (адже в Англії з цього приводу кажуть: «якщо не обрізаєш квіти у власному саду, значить — ти помер»). Він широко усміхається й привітно махає вам рукою: неділя — хороший день, майже свято, і всі це розуміють. Їдальнею розходиться запах м’яса, що томиться в духовці, а діти вже весело й моторно накривають на стіл.

«Home! Home!

Sweet, sweet home!

There’s no place like home…»

(Щоб приготувати справжній британський недільний обід на родину із шести осіб, нам знадобиться)

Інгредієнти для свинини:

• 2 кг свинячої м’якоті, добре вкритої жиром (задня частина)
• 2 головки білої цибулі (почистити й розрізати навпіл)
• 6 невеликих морквин (почистити)
• 2 стебла селери (порізати кожне на три частини)
• 1,2–1,3 кг картоплі (почистити й порізати на чотири-шість частин — залежно від розміру)
• 1 лавровий лист
• Сіль
• Чорний перець

Інгредієнти для тушкованої капусти:

• 1 велика головка червонокачанної капусти (обрізати грубі частини на листках і нарізати невеликими вузькими смужками)
• 1 велика головка червоної цибулі (почистити й порізати півкільцями)
• 1 велике яблуко (порізати кубиками)
• 200 мл овочевого бульйону
• 100 мл червоного сухого вина
• 40 грамів домашнього вершкового масла
• 30 грамів цукру
• 50 мл червоного винного оцту
• Оливкова олія холодного віджиму
• Сіль і перець

Інгредієнти для хлібного соусу:

• 1 невелика головка білої цибулі (почистити)
• 500 мл незбираного молока
• 90–125 грамів хлібних крихт (м’якушка білого батона або багета)
• 60 грамів вершкового масла
• 50 мл домашніх вершків
• 3 бутони гвоздики
• Дрібка мускатного горіха
• Каєнський перець
• Морська сіль

Інгредієнти для яблучного соусу:

• 3 яблука (почистити й нарізати невеликими скибочками)
• 40 грамів домашнього вершкового масла
• Свіжовичавлений сік половини лимона
• 75 грамів цукру
• 1 кавова ложка меленої кориці
• Сіль

Приготування:

1. Вмикаємо духовку й піднімаємо температуру до 220 градусів.
2. Приправляємо свинину сіллю та перцем.
3. Кладемо у велику форму, попередньо змащену олією. Готуємо в духовці близько пів години, щоб м’ясо підрум’янилося.
4. Потім загортаємо м’ясо разом із лавровим листом у два шари фольги, знижуємо температуру до 180 градусів і запікаємо ще 2,5–3 години.
5. Поки готується м’ясо, можна братися до приготування капусти та соусів.
6. У глибокому сотейнику розтоплюємо вершкове масло й додаємо трохи оливкової олії. На помірному вогні обсмажуємо цибулю, доки вона не стане прозорою.
7. Потім додаємо цукор і карамелізуємо його. Після цього кладемо капусту та яблука. Вливаємо винний оцет, солимо й перчимо. Готуємо під кришкою близько 15 хвилин, помішуючи.
8. Після зазначеного часу додаємо бульйон і червоне вино. Доводимо до кипіння й готуємо 20–25 хвилин.
9. Для приготування хлібного соусу нагріваємо молоко й додаємо до нього цибулю та гвоздику. На слабкому вогні варимо протягом пів години. Потім видаляємо цибулю та гвоздику й додаємо три чверті хлібних крихт. Готуємо, час від часу помішуючи, доки маса не стане майже однорідною. Потім всипаємо решту крихт.
10. Соус вийде досить густим, і встромлена в нього ложка не повинна падати.
11. За 10 хвилин до завершення приготування додаємо до хлібного соусу вершкове масло, вершки, мускатний горіх, каєнський перець і сіль.
12. Щоб приготувати добрий яблучний соус, у сотейнику змішуємо всі інгредієнти й тушкуємо на середньо-слабкому вогні під закритою кришкою протягом 15–20 хвилин, іноді помішуючи.
13. Потім протираємо половину яблук крізь сито й повертаємо отриману масу до сотейника.
14. Дістаємо форму, розгортаємо фольгу, залишаючи свинину відкритою, і викладаємо навколо всі овочі. Поливаємо їх жиром, що зібрався під час запікання м’яса. Солимо.
15. Готуємо в духовці, доки овочі не стануть м’якими.
16. Перекладаємо м’ясо на робочу дошку й ріжемо скибочками завтовшки 1 см. Запечені овочі, капусту та порізане м’ясо викладаємо на блюдо, поливаємо рештками підливи.
17. Подаємо разом із яблучним і хлібним соусами.