Нігерійський томатний соус на всі випадки життя, або обе ата

У нігерійців є жарт про обе ата, яким вони зазвичай не без певної частки лукавства діляться з туристами або просто заїжджими чужинцями, які скуштували цей соус і прийшли у невимовний захват від його смаку. Вони кажуть: «У Нігерії здавна відомі три способи використання соусу обе ата: перший — на сніданок, другий — на обід і третій — на вечерю!» Зазвичай реакція на цей жарт у всіх однакова — гомеричний сміх. Водночас у цьому яскравому прояві блискучого національного почуття гумору немає ані краплі вигадки чи властивої більшості африканських народів фантазії (знаю про останню не з чуток: спробуйте, наприклад, почитати казки зулусів, і ви зрозумієте, про що йдеться!). Річ у тім, що обе ата — найпопулярніший соус не лише у нігерійській кухні, а й у багатьох країнах Європи та Північної Америки. Корінне ж населення згаданого африканського регіону (західної частини Африки) справді подає його до столу і на сніданок, і на обід, і на вечерю!

На жаль, більшу частину довгої, насиченої різними кулінарними поворотами історії обе ата простежити доволі складно. Активна й драматична трансатлантична работоргівля та британське колоніальне правління, яке прийшло їй на зміну й тривало з 1865 до 1960 року, знищили практично всю усну історію Нігерії, а разом із нею і будь-які знання про культурні звичаї та харчові традиції, що передавалися тут із покоління в покоління. Багато нігерійських страв були пов’язані з релігією йоруба, й іноді їх використовували як релігійні жертвоприношення. Тому, оскільки першими посланцями британської культури на цих землях були місіонери, культуру харчування йоруба заборонили разом із релігією цього народу. Тим самим британці прагнули знищити всі гастрономічні зв’язки місцевого населення зі своїм минулим, тобто «перепрограмувати» нігерійців на вживання тих продуктів і тих способів приготування їжі, що мали західне походження.

Відомий нігерійський шеф-кухар Сімілеолува Адебахо, який нині живе й працює у Сан-Франциско, із сумом говорить про драматичні часи з історії його батьківщини:  «Люди, які колонізували нашу країну, досі диктують моїм співвітчизникам, які продукти можна їсти, а які ні. Взяти хоча б молоко — воно навіть не входило до раціону нігерійців, доки його не привезли з-за кордону! Соус обе ата також не уникнув впливу компаній, що займаються переробленням харчових продуктів: наприклад, багато сучасних рецептів цього споконвічно місцевого продукту домашньої кухні Нігерії вимагають бульйонних кубиків…

Хай там як, але нігерійський обе ата такий самий універсальний, як і смачний. Адже його готують із перцю чилі, помідорів, солодкого перцю, цибулі, часнику, імбиру, базиліку та інших простих, доступних інгредієнтів. Це поєднання легко підійде до будь-якої страви, однак особливо доречний такий соус разом із м’ясом, тобто буквально з будь-яким м’ясом! Іноді обе ата їдять у Нігерії просто у вигляді супу, але через гостроту останнього це випробування зовсім не для слабкодухих!

(розраховано на 1 л соусу)

Інгредієнти:

• 800 г стиглих помідорів сорту сливка (коротко бланшувати, видалити шкірку й дуже грубо порубати)
• 2 червоні солодкі перці загальною вагою близько 400–450 г (очистити від хвостиків і насіння, нарізати квадратиками зі стороною близько 1 см)
• 1 велика  червона цибулина (очистити від лушпиння й грубо порубати)
• 5 великих зубчиків часнику (почистити й розчавити)
• 1 чайна ложка дрібно порубаного перцю чилі без насіння (якщо любите гостріше, насіння можна залишити)
• 3 см очищеного кореня імбиру (подрібнити)
• 1 склянка порваного на невеликі шматочки листя зеленого базиліку
• 1 чайна ложка сухого карі
• 450 мл курячого бульйону
• Рафінована соняшникова олія
• Морська сіль

Приготування:

1. У великій сковороді нагріваємо на середньому вогні 70 мл рослинної олії та смажимо в ній протягом 5–6 хвилин, регулярно помішуючи, солодкий перець, часник, цибулю, чилі та імбир, доки овочі не почнуть набувати золотавого відтінку. Всипаємо помідори й готуємо у тому самому режимі ще стільки ж часу.
2. Потім вливаємо бульйон і доводимо до кипіння. Всипаємо карі та сіль до смаку. Зменшуємо вогонь до слабкого й готуємо під прочиненою кришкою близько 50 хвилин, доки овочі не стануть зовсім м’якими, а соус не загусне. Наприкінці додаємо базилік, перемішуємо й вимикаємо вогонь. Залишаємо постояти під кришкою приблизно 15–20 хвилин.
3. Після цього соус готовий до вживання.