Паста пене із соусом із пеперонати — переважно від Джеймі Олівера і зовсім трохи від мене

Спочатку про Джеймі… Цей хлопець з його кокетливою манерою постійно повторювати смішне для нашого слов’янського вуха слівце pukka (вимовляється як пукка), яке означає «прекрасний», «чудовий» і вставляється британцями там і сям у вигляді такої собі оптимістичної зв’язки, і водночас харизматична особистість — від п’ят і до кінчиків волосся, оточена легіонами фанів і послідовників по всьому світу, за свою відносно недовгу кулінарну кар’єру вже встиг продати мільйони написаних власноруч кулінарних книг, відкрити десятки ресторанів, побувати в ролі ведучого та визнаної телезірки у кількох телевізійних шоу, а також у буквальному сенсі зробити революцію у сфері англійського шкільного харчування. Крім того, Джеймі Олівер був неодноразово відзначений своєю батьківщиною за внесок у розвиток британського громадського харчування. Серед найбільш значущих нагород – MBE або Member of the Order of the British Empire (член Ордену Британської Імперії) і в 2003 Queen’s Birthday Honours List (Список осіб, відзначених на дні народження королеви)… Втім, що це я? Адже про все це та багато іншого, що стосується цього чудового чоловіка, я вже розповідав вам раніше! І взагалі, я тут почитав деякі висловлювання Джеймі на публіку і дійшов логічного висновку, що найкраще розповість про себе він сам, точніше ці його висловлювання:

«Мене нагородили ЕмБіІі-і-і… Вау, це дуже і дуже грейт! Хм… …хоча штрафи за паркування у невстановленому місці все одно доведеться платити? Чи ні? Адже я тепер знаменитість?»;

«Я просто обожнюю перебувати серед людей, які по-справжньому цікавляться приготуванням їжі та переповнені будь-якими ідеями з цього приводу! Гарна їжа – це штука планетарного значення… »;

«Я вийшов за двері школи, яку закінчив практично ні з чим. Я був дитиною з особливими потребами, і мені тоді здавалося, що школа мене сильно підвела… »;

«Дайте вашій дитині чортову вилку і ніж, а я подбаю, щоб перед ними була їжа, яку вона зможе безбоязно їсти»;

«Вважайте мене романтиком, але я завжди думав, що більшості людей не вистачає багаття. Ми забули, що це таке, хоча постійно цього потребуємо»;

«Перестаньте бути веганом і почніть отримувати задоволення від того, що ви їсте»;

“Я почав готувати в дуже ранньому віці – просто тому, що мені це подобалося”;

«Мені іноді здається, що вже переготовив усе, що міг…»;

«Багато дітей з раннього віку знають, що таке наркотики, а спробуйте запитати у них про селера та баклажанів»;

«Здоров’я дітей, а отже, й їхнє харчування, не може бути віддано на волю випадку»;

“У нас в Англії кожному дозволено мати свою думку до того самого моменту, поки він його не озвучить”;

«Я великий любитель всього смаженого чи приготовленого на грилі. По-перше, отримуєш задоволення від самого ритуалу приготування в печі або на грилі. По-друге, до цього можна долучити дітей. Ну і, по-третє, в результаті отримуєш чудовий обід. Крім того, те, що ми називаємо грилем (особливо, на дровах), у багатьох народів до сьогодні служить єдиним можливим способом приготування їжі»;

«Спільним моїм правилом завжди було знайомити вас із тими стравами, які можна приготувати у будь-який день тижня протягом 20 хвилин. Будьте певні, таких рецептів знайдуться мільйони!»;

«Як і більшість інших людей, які, так чи інакше, чомусь навчають, я цю справу не дуже люблю… – до того самого моменту, поки я не починаю розуміти, що хтось ДІЙСНО МЕНЕ СЛУХАЄ»;

«Найбільшою моєю мрією в житті було зробити хорошу їжу доступною для всіх…»

Я міг би так само продовжувати й далі, але мені здається, що цього буде цілком достатньо, щоб хоч трохи розкрити перед вами внутрішній світ Джеймі Олівера.

Тепер про мене… Ви запитаєте, навіщо ж це я, негідник такий, нахабно згадав у назві публікації (прямо біля імені маестро!) свою нікчемну персону? Так, з абсолютно банальної причини – в соус пеперонату особисто з моєї ініціативи і без відома автора було додано цілих чотири інгредієнти: оливки, виноградні помідорки, родзинки та бальзамічний оцет. Скажу більше, після цього в мене ще дістало цинізму видалити зі священних скрижалів крем-фреш (чи бачите, йому, тобто мені, здалося, що це якось не по-італійськи). ))

(на 4 порції)

Інгредієнти для пасти:

• 400 грам пасти пенне
• 50 грам дрібно натертого сиру Парміджано Реджано (ще краще буде, якщо знайдете Проволоне)
• Сіль

Інгредієнти для пеперонати:

• 500 грам солодкого перцю червоного, помаранчевого та жовтого кольору
• 300 г виноградних помідорів або помідорів чері (в останньому випадку порізати навпіл)
• 150 грам червоної солодкої цибулі (почистити і дрібно посікти)
• 2-3 великі зубчики часнику (почистити і подрібнити)
• Третина стручка невеликого перцю чилі (видалити насіння та подрібнити)
• 60 грам ізюму
• 15 великих зелених оливок (придушити, видалити кісточки і дрібно посікти)
• 2/3 склянки грубо порубаного листя базиліка
• 40 мл бальзамічного оцту
• 60 мл оливкової олії
• 20 мл рослинної олії
• Сіль
• Перець

Приготування:

1. У великій сковороді з високими бортами нагріваємо олію, поміщаємо сюди ж солодкі перці і накриваємо кришкою. На слабкому вогні обсмажуємо їх з усіх боків, іноді перевертаючи, поки не почорніють і не стануть м’якими. Викладаємо в миску, даємо трохи охолонути, чистимо від почорнілої шкірки і видаляємо насіння. Перекладаємо на обробну дошку і нарізаємо смужками завтовшки близько 1 см.
2. Поки готуються перці, в іншій сковороді нагріваємо 20 мл оливкової олії і на середньо-сильному вогні смажимо помідори протягом 5-6 хвилин, поки не підрум’яняться і карамелізуватися не почнуть. Перекладаємо в миску.
3. Додаємо в сковороду 40 мл оливкової олії, а потім на середньо-сильному вогні обсмажуємо цибулю, перець чилі та часник, поки перший не стане прозорим та м’яким, а часник не почне сильно пахнути. Це може зайняти близько 4-5 хвилин. Після цього додаємо в сковороду родзинки, оливки, помідори, солодкий перець, базилік та бальзамічний оцет. Солимо і перчимо. Перемішуємо, після чого готуємо ще кілька хвилин. Знімаємо з вогню та даємо постояти близько 10 хвилин.
4. Поки відпочиває наш соус пеперонату, готуємо пасту до стану аль денте.
5. Готову пасту розкладаємо по тарілках, зверху поміщаємо пеперонату. Посипаємо сиром і одразу ж подаємо до столу.