Переваги захисного песимізму. Продовження

«Захисний песиміст має ще одну перевагу над оптимістом, коли йдеться про питання, пов’язані з медициною, — пояснює Шаліні Варма, сертифікована психіатриня, яка практикує в Іллінойсі та Вісконсині. — Наприклад, захисною песимісткою не завадило б бути жінці, біопсія якої виявила рак грудей. Оптимістка навряд чи буде готова до несподіваних результатів біопсії й може впасти в пасивний, депресивний або навіть паралізований стан, що ускладнює подальші кроки в боротьбі із захворюванням, оскільки її очікування щодо результатів аналізів не виправдалися».

«Вона може навіть не розповісти родині й друзям про те, що сталося! — наголошує Варма. — Тому може позбавити себе системи психологічної підтримки, якщо її стан погіршуватиметься. Крім того, її мучитиме провина за те, що в останній момент вона сумнівалася, чи варто про це говорити й чи варто отримувати турботу близьких».

Захисний песимізм працює не в усіх випадках і не для кожного, але може бути корисною та ефективною стратегією для багатьох людей. Ось що пише у своїй книзі «Позитивна сила негативного мислення» професорка психології Джулі К. Норем: «Захисний песимізм допомагає долати тривоги й хвилювання в їхніх пікових станах. Зосереджувати увагу на позитиві — не найгірша порада, але вона має той самий істотний недолік, що й твердження “один розмір підходить усім”: навпаки, усі люди різні!

«Різні люди поводяться по-різному в однакових ситуаціях, — наголошує Норем. — Для декого оптимістична перспектива на найближче майбутнє може бути некомфортною й непродуктивною, і в цьому разі їм може допомогти захисний песимізм. Він дасть шанс підготуватися до сприйняття медичних проблем та інших можливих викликів».

«Людям, які мають психологічну особливість швидко перезбуджуватися, — пояснює Джулі К. Норем, — захисний песимізм може принести помітну користь, адже за своїм процесом і кінцевим результатом він мало чим відрізняється від типового планування. Водночас різниця між цими двома станами все ж є, і вона насамперед полягає в їхній ролі в поведінці людини: захисний песимізм — це стан, що приводить до позитивного планування. Перезбуджені люди не можуть ефективно планувати, поки перебувають у такому психічному стані. Умовно кажучи, вони мають подумки пройти крізь свої найгірші сценарії й тим самим вичерпати сили, що спричиняють збудження. Лише тоді вони зможуть спокійно провести процес планування, а потім, можливо, й перейти до його втілення в життя».

На додачу до користі, яку захисний песимізм може принести в разі зіткнення людини з медичними проблемами, він також мотивує людей займатися спортом, правильно харчуватися й загалом вести здоровий спосіб життя. Особливо це важливо в країнах, де поширена така хвороба, як ожиріння, оскільки останнє найчастіше призводить до високого кров’яного тиску, діабету й серцево-судинних захворювань. Захисний песимізм допоможе правильно харчуватися, регулярно виконувати фізичні вправи й уберегти людину від багатьох згаданих проблем.

Захисний песиміст своєчасно зрозуміє, до чого можуть призвести неякісна їжа й відсутність режиму харчування, і постарається внести корективи у свій спосіб життя. Водночас оптиміст може й не дійти такого висновку, вважаючи, що «і так усе добре!».

Ужиття заходів для зміцнення власного здоров’я дає вам ще одну перевагу — ви розумієте, що здатні на вольові рішення.

Продумуючи різні варіанти розвитку подій, зокрема негативні, і ухвалюючи рішення, людина отримує кращу можливість контролювати свою долю. Замість того щоб завмерти у ступорі або робити безліч хаотичних і безглуздих кроків перед несподіваними труднощами, краще скористатися позитивними властивостями захисного песимізму й бути готовим до будь-яких варіантів розвитку подій, щоб уміти ефективно розв’язувати будь-які проблеми.