Переваги захисного песимізму

Чи відомо вам, що довічні песимісти готові до всього, а їхній типовий життєвий план — це захист від усіх потенційних небезпек, які можуть виникнути на їхньому шляху?

Усі ви, звісно ж, читали або принаймні чули про користь позитивного мислення. Багато психологів і спортивних тренерів сповідують саме таку концепцію. 1952 року вийшла книжка відомого американського письменника й колишнього міністра Нормана Вінсента Піла «Сила позитивного мислення», яка незабаром стала міжнародним бестселером. Вдячними читачами цієї книжки в різний час були такі відомі особистості, як керівник Індійської держави, письменник і філософ Махатма Ганді, один із найкращих виконавців кантрі-музики Віллі Нельсон і зірка світового тенісу Роджер Федерер.

«Думайте позитивно, бо ваші думки стануть вашими словами, — радив Ганді. — Говоріть позитивно, бо ваші слова стануть вашими вчинками. Чиніть позитивно, бо ваші вчинки стануть вашими звичками. Майте позитивні звички, бо вони зрештою стануть вашими цінностями. Накопичуйте позитивні цінності, бо вони стануть вашою долею».

У пораді Ганді немає нічого поганого. Водночас багато експертів останніми роками вважають, що як один зі стратегічних підходів для зміцнення фізичного, психічного й емоційного здоров’я може стати в пригоді й так званий оборонний або захисний песимізм.

«Захисний песимізм, — навчає Крістофер Дж. Бурант, професор школи імені Френсіс Пейн Болтон при Клівлендському університеті, — перебуває десь посередині між рафінованими оптимістами, які впевнені, що все, що не робиться, — на краще (так само це стосується і їхнього здоров’я), та закоренілими песимістами, здатними перетворити на життєву катастрофу будь-який поворот долі. Беззастережний оптиміст може бути не готовий до подій із негативним для себе результатом. Водночас переконаного песиміста складні життєві обставини можуть довести до відчаю й повністю паралізувати його здатність захищатися.

«З іншого боку, захисний песиміст намагається вжити заходів для боротьби з різними невдачами, — пояснює Бурант. — Захисні песимісти завжди передбачають і завчасно активно планують кроки, пов’язані з усуненням можливих труднощів, бо не очікують “доброго” сценарію. Наприклад, захисний песиміст під час підготовки до операції на колінному суглобі ніколи не припускає, що його одужання буде швидким і легким. Навпаки, він розгляне якнайширший спектр усіх можливих варіантів розвитку подій: чи потрібно мені пройти відновну терапію після операції? Чи не найняти медсестру додому? Чи потрібні мені знеболювальні засоби? Якщо я тимчасово не зможу залишати свій дім, хто приноситиме мені їжу? Якщо я не зможу керувати автомобілем і користуватися громадським транспортом, хто возитиме мене на прийом до лікаря? Кого з родичів або друзів я можу попросити про допомогу в екстрених випадках? І так далі…»

«Захисний песиміст справді готовий дуже серйозно обмірковувати всі ці речі, — продовжує він. — Людина такого психологічного складу завжди прагне забезпечити розв’язання всіх основних питань, які, можливо, ще навіть не виникли, але потенційно можуть з’явитися. Хтось значно оптимістичніший просто припустить, що нічого несподіваного не станеться й усе буде гаразд. При цьому він, звісно ж, нічого не плануватиме для усунення обставин, які можуть виникнути непередбачено».

(далі буде)