Піца б’янка із сиром, медом і каперсами

Багатьом із вас, особливо тим, хто давно й самовіддано закоханий в один із найбільших кулінарних витворів італійського народу, піцу, цей рецепт здасться щонайменше незвичайним. Мед у топінгу для піци? Що за дивна примха! Можливо… можливо, це й примха. Водночас примха цілком усвідомлена й зрозуміла, і нехай ключем до розкриття секрету цього рецепта послугують вам три чарівні слова: солодкий, солоний і кислий.

Проте йдімо за порядком і почнемо зі знаменитої римської pizza bianca (білої піци).

У Вічному місті піцу б’янка їдять завжди й скрізь. Сама по собі вона являє собою зовсім недорогу й ситну закуску, яка для римлян є чимось на кшталт нашої здобної булочки до чаю. Її часто дають маленьким дітям замість пізнього домашнього сніданку або після школи як невелике частування в проміжку між обідом і вечерею. Таку піцу в Італії із задоволенням також використовують замість звичайного хліба, коли на столі з’являються закуски до вина: в’ялене м’ясо й різні сири.

Досить часто піцу б’янка розрізають навпіл паралельно основі й начиняють усілякими смаколиками, щоб сформувати щось на кшталт сендвіча. При цьому використовують свіжі сезонні інгредієнти. Узимку в Римі — це мангольд, цикорій або броколі зі скибочками найніжнішої моцарели, а влітку — прошуто й солодкий, соковитий інжир…

До речі, піца б’янка нерідко слугує й десертом. Багато піцерій у Римі наповнюють таку піцу Нутеллою, щоб отримати її солодку шоколадну версію з легким відтінком солі.

Перш ніж перейти до рецепта, дам вам кілька слушних порад.

Тісто для піци: якщо у вас мало часу, ви можете використати вже готове тісто для піци. Таке можна знайти в холодильному відділі вашого супермаркету.

Сири: ви можете поекспериментувати з іншими сирами, крім пекоріно романо й моцарели в рецепті. Я, наприклад, вважаю, що і фета, і будь-який козячий сир чудово підходять для піци б’янка, і якщо у вас є під рукою вершковий сир, то згодиться й він. Пропоную змішати разом принаймні два або три види сиру й вибрати один із них, який буде солонішим, щоб збалансувати мед.

Мед: ви можете експериментувати з медами різних зборів! Я, наприклад, віддаю перевагу акацієвому.

Отже, переломним моментом для приготування нашої піци є поливання її невеликою кількістю вибраного вами меду, який у будь-якому разі чудово поєднуватиметься з тертим пекоріно романо (без нього жодну піцу б’янка, звісно, й уявити неможливо!), грубо подрібненим чорним перцем і каперсами.

До речі, одне з найдавніших смакових поєднань в історії світової кулінарії «солодкий-солоний-кислий», яке й стало смакотворчою основою для нашої піци б’янка, придумали зовсім не італійці. Це справа рук азійців. У топінгу піци цю роль успішно виконали відповідно мед, витриманий сир і каперси.

(розраховано на 2 піци діаметром 27-28 см)

Інгредієнти:

• 650 г тіста для піци
• 250 г рикоти
• 250 г моцарели (натерти на дрібнокомірчастій тертці)
• 80 г дрібно натертого пекоріно романо
• 1 великий пучок зеленого часнику (подрібнити)
• 2-3 столові ложки (або до смаку) світлого рідкого меду
• 1,5 столової ложки каперсів

Приготування:

1. Готуємо тісто. Коли процес буде завершено, нагріваємо духовку до 230 градусів.
2. Викладаємо обидва шматки тіста на робочу поверхню, посипану борошном, і розкачуємо з них 2 кола діаметром 27-28 см кожне. Утім, для домашньої піци форма кола зовсім не обов’язкова! Це може бути що завгодно: овал, квадрат, прямокутник, узагалі неправильна форма тощо.
3. Перекладаємо кола з тіста (або що там у вас вийде) на дека, посипаємо спочатку часником, а потім моцарелою. Далі викладаємо на коржі рикоту й каперси.
4. Відправляємо дека в духовку й готуємо 15 хвилин.
5. Готові піци виймаємо з духовки й даємо охолонути пару хвилин.
6. Після цього посипаємо піцу пекоріно романо й збризкуємо медом, нарізаємо на досить великі сегменти (кожну піцу на 3-4 частини) і негайно подаємо до столу.