Піца з італійськими травами та моцарелою

Свіжі трави в усі часи незмінно включалися до рецептів переважної більшості страв італійської кухні, й саме трави, а не сухі спеції, як в інших народів, багато в чому визначали їхній аромат, робили ці, загалом прості, зразки cucina povera такими вишуканими. Крім того, що трави є смакотворчим елементом в італійській кулінарії, вони ще й наділені найрізноманітнішими лікувальними властивостями. Коротко зупинимося на деяких із таких трав.

Базилік (basilico).

Базилік, найвідоміший із них, практично завжди асоціюється з італійською кухнею. Він вносить нотку надзвичайної свіжості в будь-яку страву, де з’являється, і чудово поєднується з часником, сирами та помідорами. Багато хто переконаний, що саме італійський базилік робить знаменитий на весь світ салат Капрезе таким чудовим. Давно відомі антибактеріальні властивості цієї трави, які роблять її, крім усього іншого, дуже корисною.

Розмарин (rosmarino).

Розмарин — нерозлучний із базиліком у різних м’ясних стравах, а також у смажених овочах. Він росте повсюдно й удосталь по всій території Італії. Для місцевого розмарину характерний деревний аромат із легкою ноткою хвої. До лікувальних переваг цієї травички належить наявність у її складі антиоксидантів, кальцію та дієтичної клітковини.

Чебрець (timo) та орегано (origano).

Обидві ці травички належать до тих, які найароматніші в сушеному вигляді. Вам це здасться дивним (тому що чебрець та орегано майже завжди на слуху), але вони використовуються в італійській кухні порівняно рідше, ніж решта трав. Проте чебрець та орегано мають принципове значення для аромату деяких регіональних страв: узяти хоча б ту саму піцу або томатний соус для пасти… До корисних властивостей орегано можна віднести вміст у цій траві антиоксидантів, заліза й навіть Омеги-3.

Петрушка (prezzemolo).

Як і базилік, петрушка вважається зеленню, яку найчастіше використовують в італійській кухні. Тут її можна зустріти в пасті, піці, овочах, морепродуктах, супах, соусах, пирогах тощо. Саме завдяки петрушці багато італійських страв, у яких присутні надто пряні або гострі спеції, стають помітно м’якшими на смак. Традиційним напарником петрушки в місцевих стравах є часник. Загальновідомо, що петрушка славиться високим вмістом вітамінів A, B і C.

Шавлія (salve).

Шавлія відома багатьма своїми корисними властивостями, за що в Італії її цілком заслужено називають «диво-травою». У народній медицині її часто застосовують як протизапальний засіб, а також призначають для поліпшення травлення. В італійській кухні вона трапляється в таких стравах, як різото, мінестроне та різні види смаженого м’яса. Вона є основним інгредієнтом у популярному італійському соусі для ньокі, який готується на «підгорілому» вершковому маслі.

Досить часто в італійських рецептах — особливо в м’ясних та овочевих стравах — трапляється лаврове листя (alloro). Ну, а гострий перець (peperoncino) ви виявите буквально в кожному другому.

Інгредієнти для тіста:

• 420 грамів пшеничного борошна
• 2 чайні ложки сухих дріжджів
• 30 грамів меду
• 250 мл теплої води
• 30 мл оливкової олії
• Пів чайної ложки морської солі середнього помелу

Інгредієнти для топінгу:

• По чверті склянки грубо порубаного листя базиліку та петрушки
• По одній столовій ложці з гіркою подрібненого листя розмарину, шавлії та чебрецю
• 2 великі зубчики часнику (почистити й розчавити)
• 240 грамів моцарели (порвати руками на відносно невеликі шматочки)
• Чверть склянки оливкової олії
• Морська сіль (середній помел)

Приготування:

1. Почнемо з тіста. У великій мисці змішуємо воду, дріжджі та мед. Потім додаємо борошно, сіль і столову ложку оливкової олії. Вимішуємо тісто руками доти, доки воно не почне відставати від стінок миски. Формуємо з тіста кулю й залишаємо відпочивати в теплому місці на одну годину.
2. Тим часом нагріваємо духовку до 240 градусів. Змащуємо круглу форму для піци діаметром близько 40 см (або звичайне прямокутне деко) оливковою олією.
3. Розтягуємо тісто до необхідного розміру та форми.
4. У сковороді середнього розміру на середньому ж вогні нагріваємо оливкову олію. Смажимо в ній часник близько 30–40 секунд, поки не почне з’являтися характерний запах. Отриманою олією змащуємо тісто й посипаємо його рівномірним шаром моцарели.
5. Запікаємо в духовці 12–14 хвилин, поки корж не набуде золотаво-коричневого відтінку
6. Тим часом змішуємо в мисці всю зелень.
7. Виймаємо готову піцу з духовки, посипаємо зеленню та розрізаємо на порційні шматки.
8. До столу подаємо відразу ж.