Піца з пікантною начинкою з кропиви, анчоусної олії та моцарели

Перефразувавши відоме прислів’я й застосувавши його до однієї з найвідоміших і, поза всяким сумнівом, найпоширеніших страв у світі, почну з констатації простого й цілком очевидного факту: про піцу або добре, або ніяк!

Думаю, багато хто з вас легко погодиться з цим моїм досить безапеляційним твердженням. Ну хто з нас насправді не куштував бодай раз королеву італійської кухні — піцу — й не закохувався в неї після першого ж обпікаюче гарячого, хрусткого шматочка з надзвичайно ароматною, щедро приправленою сиром начинкою! Особисто я такої людини категорично не знаю!

Утім, оди піці в цьому кулінарному блозі я співав неодноразово, тож немає потреби повторюватися. Наш новий, уже й не пам’ятаю який за ліком, варіант піци має незвичний і, я б навіть сказав, дещо екзотичний вигляд, адже головним інгредієнтом його начинки є кропива — одна з найперших весняних трав. В Італії її здавна додають до різото, пасти, ньокі, супів і начинок, але на піці вона й досі здатна здивувати. Саме кропива надає нашій начинці свіжого весняного характеру.

Кропива — рослина у своєму роді унікальна, наділена цілою низкою надзвичайно корисних властивостей. Цікаво, що в Європі з лікувальною метою переважно використовують її корені, а в нас — листя. Кропива не лише лікує — з неї готують найрізноманітніші страви. На початку весни це перший засіб проти авітамінозу. Із кропиви навіть виробляють вино та пиво!

Наприклад, серед європейців кропива останнім часом набула шаленої популярності завдяки своїм «схуднювальним» властивостям. З тієї самої причини тут широко поширився чай із кропиви. Олія з кропиви — давно відомий і чудовий засіб для посилення росту та зміцнення волосся. Виробляють її не з насіння кропиви, як багато хто думає, а з її листя. Така олія багата не на ефірні, а на жирні олії.

Кропиву вже давно вирощують на численних кропив’яних фермах США, Канади, Мексики, Великої Британії, Німеччини, Єгипту та інших країн. У нас кропиву поки що штучно не культивують, а збирають усюди, де її можна зустріти в дикій природі. Період до початку цвітіння, коли її можна їсти, досить короткий. Тому, якщо ви збираєтеся щось приготувати з кропиви, зокрема цю піцу, покваптеся — часу в запасі не так багато.

(розраховано на дві піци діаметром 30–32 см кожна)

Інгредієнти:

• 2 готові, тонко розкачані у формі круга основи для піци з бездріжджового тіста — їх можна купити в магазині, як цього разу зробили ми, або приготувати вдома за нашим рецептом
• 600 г листя кропиви — викласти в друшляк і кілька разів обдати крутим окропом, потім розділити навпіл
• 2 стебла селери — дрібно посікти
• 1 невеликий пучок зеленого часнику — окремо дрібно посікти зелені та білі частини
• 40 мл оливкової олії з-під маринованих анчоусів
• 2 великі кульки моцарели загальною вагою близько 250 г — кожну нарізати на 6–8 скибочок
• Половина чайної ложки сушеного орегано
• Сіль, перець

Приготування:

1. Нагріваємо духовку до 220 градусів Цельсія.
2. Тим часом у невеликій сковороді на середньому вогні підігріваємо анчоусну олію, приправивши її орегано. Коли олія стане гарячою й орегано почне пахнути, додаємо селеру та білі частини молодого часнику. Обсмажуємо, помішуючи, близько хвилини. Потім вимикаємо вогонь.
3. Викладаємо круги тіста на дека, попередньо застелені пергаментним папером або силіконовими килимками, після чого щедро змащуємо їхню поверхню сумішшю ароматизованої оливкової олії, селери та зеленого часнику.
4. Грубо подрібнюємо листя кропиви. Солимо й перчимо до смаку, а потім рівномірним шаром викладаємо на коржі. Посипаємо зеленими частинами молодого часнику й зверху кладемо скибочки моцарели.
5. Ставимо в духовку й запікаємо 15 хвилин.
6. Подаємо гарячими.