Піца зі смаженою телятиною, помідорами, солодким перцем, цибулею та диким часником

Загальновідомо, що однією з найбільших діаспор Сполучених Штатів Америки є італійська або, як називають її самі італійці, «італьяно-американі». Вона вважається п’ятою за чисельністю етнічною групою, що самоідентифікується, після німців, ірландців, англійців і мексиканців. Хоча, якщо добре розібратися, то безліч представників згаданих груп, включно з італьяно-американі, чиї предки з’явилися на цих землях протягом останніх трьох століть, не відносять себе до жодної національності й у житті звикли називати себе просто «американцями».

Найбільша хвиля італійської імміграції до США припала на кінець XIX — початок XX століття. Значну її частину становили селяни й робітники з бідних сільських районів Південної Італії та Сицилії, яких підштовхували до від’їзду бідність, безземелля й соціальна нестабільність. Переселенці прибували й із північних областей, однак саме південноіталійська міграція визначила вигляд цієї масової хвилі.

Італійська діаспора в Америці завжди відзначалася своєю відданістю родині, католицькій церкві та побратимським організаціям. Протягом століть тут ретельно берегли національні традиції, серед яких далеко не останнє місце посідали кулінарні. Тож не дивно, що значна частина американської кухні включає страви, коріння яких слід шукати в Італії. Ба більше, щонайменше п’ята частина всіх італійських рецептів із нашого блогу так чи інакше пов’язується зі Сполученими Штатами й часом набагато популярніша тут, ніж на їхній безпосередній батьківщині.

Взяти хоча б піцу. Завезена до США згаданими вище іммігрантами й така, що почала набувати популярності завдяки американським військовим, які повернулися додому з Другої світової війни, вона пронеслася Америкою в другій половині двадцятого століття, немов найсильніший гастрономічний ураган, який докорінно змінив смаки всього населення країни. Піца стала незмінною частиною американських кулінарних традицій і з часом набула свого «американського обличчя». У чому ж різниця між італійською піцою та її молодшою американською сестрою?

Передусім у соусі. Американці звикли готувати піцу з густим, істотно увареним томатним соусом, що має характерну кислинку. Водночас в Італії традиційно готують соус з оливкової олії, свіжих помідорів, часнику, чебрецю та орегано, що наповнює всю страву свіжістю й ароматом трав.

В Америці ви можете замовити піцу на власний смак, варіюючи різні інгредієнти топінгу. Америка також є домівкою для любителів м’яса, тому в місцевій піці ви нерідко можете зустріти впереміш бекон, шинку, пепероні, ковбаски та інші види м’ясних виробів. Італійці ж, навпаки, жахаються подібних підходів до приготування піци. Вони воліють додавати в топінг для піци якийсь один вид м’яса, аби не перебивати його аромат чимось іншим. А ще частіше вони взагалі не використовують м’ясо в піці.

Тепер про коржі. В Італії, здається, будь-яке, навіть найглухіше сільце має власний (звісно ж, унікальний!) рецепт коржа для піци й страшенно пишається ним, дбайливо передаючи з покоління в покоління. У деяких місцях корж готують таким тонким, що він нагадує крекер із начинкою зверху. В американській кухні тісто для піци буде товстішим, і, крім стандартного коржа, тут можна зустріти так звані коржі-кошики, які називають на американський манер «дип-діш піца» («глибока піца»). Такі коржі-кошики дають змогу радикально збільшити кількість соусу, сиру та інших компонентів топінгу.

Піцу зі смаженою телятиною, помідорами, солодким перцем, цибулею та диким часником, рецепт якої ви знайдете нижче, я б радше відніс до суто італійського варіанта приготування цієї страви — естетично, вишукано, мінімалістично (з погляду кількості використаних інгредієнтів) і, як завжди, смачно.

(розраховано на дві овальні піци приблизного розміру 40×30)

Інгредієнти:

• 600 грамів тіста для піци
• 1 стейк із телятини вагою близько 300 грамів і завтовшки до 2 см
• 400 грамів маленьких помідорів чері
• 2 великі червоні перці капі (очистити від насіння й нарізати поперечними смужками завширшки близько 1 см)
• 2 середні головки червоної цибулі (почистити й нарізати на шість-вісім частин кожну)
• 2 великі зубчики часнику (почистити й ретельно розчавити пласкою частиною леза ножа)
• Маленький пучок черемші (опція)
• Пів склянки листочків петрушки
• 200 грамів сиру фонтіна або іншого жирного сиру з коров’ячого молока (натерти на крупній тертці)
• 50 грамів пармезану (настругати стружкою)
• Оливкова олія
• Морська сіль крупного помелу
• Чорний крупноподрібнений перець

Приготування:

1. Щедро солимо й перчимо стейк, кладемо на тарілку, накриваємо плівкою та відставляємо вбік на одну годину.
2. Готуємо тісто для піци за нашим рецептом, після чого даємо йому постояти в теплому місці, поки не підніметься.
3. Нагріваємо духовку до 240 градусів.
4. Поки тісто відпочиває, у сковороді середнього розміру з важким дном на середньо-сильному вогні нагріваємо 30 мл оливкової олії та смажимо м’ясо по 7–8 хвилин із кожного боку до середнього ступеня просмаження. Перекладаємо на обробну дошку й за допомогою гострого ножа нарізаємо скибочками завтовшки близько 3–4 мм.
5. Додаємо в ту саму сковороду ще 15 мл оливкової олії та зменшуємо вогонь до середнього. Смажимо часник близько хвилини, поки він не почне сильно пахнути, потім кладемо сюди ж перець і цибулю. Продовжуємо готувати, іноді помішуючи, 6–8 хвилин, щоб вони стали м’якими й добре підрум’янилися. Перекладаємо на тарілку.
6. Тут само коротко обсмажуємо з усіх боків помідори, поки вони не почнуть тріскатися й ставати м’якими.
7. Тим часом готове тісто ділимо навпіл і формуємо два овали. Переносимо їх на деко або на два дека й змащуємо олією. Після цього посипаємо готові коржі сиром фонтіна та кладемо зверху скибочки телятини, смажені овочі й черемшу. Збризкуємо оливковою олією та відправляємо в духовку на 15 хвилин. Якщо ви при цьому використовуєте два дека, то в середині випікання їх слід поміняти місцями.
8. Виймаємо піци з духовки, посипаємо петрушкою та пармезаном. Негайно подаємо до столу.