Полента на грилі й пепероната

Є страви з такою довгою історією, що було б непростимою зневагою до кулінарних традицій країни, у якій їх заведено готувати, або навіть просто ганебним невіглаством не знати їхньої історії та на сторінках фб чи інших соціальних мереж винаходити колесо, із щенячим захватом розповідаючи френдам про те, що розкопав таке, таке!.. Повірте, з подібними «відкриттями» я стикався неодноразово й завжди відчував при цьому сильну ніяковість за горе-винахідника. Особливо якщо це кулінарні традиції країни, кухню якої просто гріх не знати будь-якій вихованій людині (я говорю в цьому випадку про Італію), а відкриття — її знаменита полента й не менш знаменита пепероната.

Полента не раз ставала героїнею моїх, сподіваюся, цікавих розповідей про те, як живуть і, головне, що їдять на Апеннінському півострові та прилеглих до нього островах: Сицилії, Сардинії й багатьох інших, дрібніших, на кшталт Іскії тощо. Ми звикли думати, що поленту виробляють із жовтої кукурудзи, оскільки найчастіше зустрічаємо її саме в такому вигляді. Водночас, хай буде вам відомо, поленту також роблять, наприклад, із білої кукурудзи й навіть із гречки (не мається, звичайно, на увазі сама гречана крупа)! Ні другого, ні третього ви в наших магазинах не зустрінете. Полента — один з основних продуктів харчування не лише в Північній і, меншою мірою, Центральній Італії (Тоскана), а й у Швейцарії, Словенії та Хорватії (тут її називають «палента»), а в минулому вона асоціювалася з їжею для найбільш знедолених верств суспільства. У Молдові й Румунії ця страва також користується неабиякою популярністю та відома тут як «мамалига». Загальновідомо, що полента в її сучасному вигляді з’явилася в Європі в шістнадцятому столітті після того, як іспанці познайомили Старий Світ з ацтекським маїсом, тобто кукурудзою. Крім уже згаданих кукурудзи й гречки, поленту також виробляють із фаро, каштанів, проса, спельти та нуту.

Щодо пеперонати, то я б назвав цю страву «царицею» італійського овочевого меню, так само як королем французьких овочевих рагу, очевидно, слід вважати рататуй. Пепероната до пари всьому, що готують у країні, де вона народилася: пепероната сповнена незвичайних ароматів і сонця; водночас цілком нехитра в приготуванні й вишукана на смак.

Пеперонату готують по всій Італії. Власне, чому лише по Італії? Правильніше було б вважати, що з тими чи іншими поправками пепероната популярна в усьому Середземномор’ї. Однак найкласичніший (якщо буде дозволено так висловитися) варіант цієї страви своїм походженням завдячує Сицилії. Пепероната — страва універсальна. Її подають до м’яса, каш і просто з хлібом. Вона слугує закускою, гарніром, і їдять її як теплою, так і холодною. Пепероната належить до того різновиду їжі, яка розкриває свої справжні аромати лише на другий-третій день, після того як добре настоїться. В Італії пеперонату можна досить часто побачити на одній тарілці з рисом, кускусом або полентою. У деяких регіонах до неї додають баклажани, картоплю, каперси, оливки тощо, але все ж базовий варіант цієї страви містить солодкий перець, помідори й цибулю.

Сьогодні ми приготуємо з вами пеперонату як топінг для поленти на грилі, і якщо бажаєте порівнянь, то ось вам одне: я б назвав цей рецепт «апофеозом здоров’я й відмінного смаку». ))

(на 4 порції)

Інгредієнти:

• Полента (приготувати за рецептом із кроку 1)
• 800 грамів солодкого перцю (видалити хвостики й насіння, нарізати поздовжніми смужками завширшки до 1 см)
• 300 грамів невеликих помідорів сорту «сливка» (видалити шкірку й насіння, нарізати часточками)
• 150 грамів червоної цибулі (очистити від лушпиння й розрізати на вісім частин)
• 3 великі зубчики часнику (почистити й грубо порубати)
• Половина столової ложки каперсів
• 8 великих зелених оливок (видалити кісточки й розрізати на чотири частини)
• 30 грамів базиліку (використовувати лише листочки)
• Оливкова олія
• Бальзамічний оцет (для подачі)
• Морська сіль грубого помелу
• Грубо подрібнений чорний перець

Приготування:

1. Спочатку приготуємо поленту, як зазначено в нашому рецепті «Смажена на грилі полента з беконом і карамелізованими помідорами чері». Готову поленту розрізаємо на чотири квадратні частини.
2. На середньому вогні нагріваємо у великій сковороді 50 мл олії й обсмажуємо в ній, іноді помішуючи, перець і цибулю, доки вони не стануть майже м’якими. Потім всипаємо часник і продовжуємо готувати ще одну хвилину — доки не відчуємо запах. Солимо й перчимо. Добре перемішуємо та вимикаємо вогонь.
3. В іншій невеликій сковороді на сильному вогні у 20 мл олії недовго смажимо помідори з усіх боків, доки вони не почнуть підрум’янюватися. Перекладаємо в сковороду до солодкого перцю. Додаємо туди ж базилік, каперси, оливки й акуратно перемішуємо.
4. Перед самою подачею викладаємо пеперонату на квадратики поленти та збризкуємо бальзамічним оцтом.