Рослини, які зроблять ваш сон якіснішим, і не тільки його. Частина дванадцята

Англійський плющ.

Опис.

Продовжуючи розповідь про англійський плющ, коротко зупинімося на описі цієї рослини. Hedera helix — це вічнозелена витка рослина, що сягає 20–30 м заввишки (точніше, завдовжки) там, де є придатні поверхні (дерева, скелі, стіни будинків, паркани), а також росте як ґрунтопокривна рослина там, де немає вертикальних поверхонь. Плющ «лазить» за допомогою повітряних корінців зі сплутаними подушечками, які міцно чіпляються практично за будь-яку поверхню. Ця дивовижна здатність плюща видиратися по різноманітних стінах залежить від його сорту та інших чинників. Hedera helix віддає перевагу невідбивним, темнішим і шорстким поверхням, а також майже нейтральному ґрунту. Зазвичай він добре почувається в ґрунті з широким діапазоном кислотності. Ідеальний варіант — pH 6,5. Плющ полюбляє вологі, затінені місця й намагається уникати впливу прямих сонячних променів, що сприяє висиханню рослини взимку.

Листки англійського плюща чергові, завдовжки 50–100 мм, із черешком 15–20 мм. Вони бувають двох типів: пальчасто-п’ятилопатеві молоді листочки на повзучих і витких стеблах та серцеподібні дорослі листки без лопатей на плодоносних стеблах, що зазнають впливу прямих сонячних променів, зазвичай високо у кронах дерев або на вершинах скель.

Квітки на плющі з’являються наприкінці літа й залишаються на стеблах до пізньої осені. Вони невеликі й розташовані окремо у формі зонтиків діаметром від 3 до 5 см. Колір таких квіток зеленувато-жовтий. Вони багаті на нектар, яким живляться бджоли та інші комахи, що готуються до зими.

Плоди плюща — це ягоди, пурпурно-чорні й оранжево-жовті, діаметром 6–8 мм, які дозрівають переважно в середині зими та є важливим джерелом їжі для багатьох видів птахів, що в цей період залишаються в місцях постійного проживання. У кожній ягоді міститься до п’яти насінин, які потрапляють у ґрунт після того, як їх з’їдають птахи.

Плющ трапляється в усій Європі, Азії, Північній Африці та в деяких частинах тихоокеанського узбережжя. Існує близько 15 видів цієї рослини. Деякі з них мають потужні лікувальні властивості. До найцікавіших із цих властивостей належать потенційна здатність плюща зменшувати наслідки різних запалень, допомагати за закрепів, пришвидшувати будь-які процеси загоєння, заспокоювати шлунок, посилювати кисневе живлення клітин тіла, підвищувати опірність імунної системи й ефективно загоювати всілякі ушкодження шкіри. Давно відомо, що листя плюща має не лише декоративне призначення (хоча воно й чудово виглядає на міських будівлях), а й лікарське. Упродовж кількох тисяч років його успішно використовували в традиційній медицині на всій території Євразійського континенту.

Листя плюща можна застосовувати зовнішньо, тобто за місцем прикладання, тоді як екстракт із такого листя зазвичай використовують як дієву добавку у фітотерапії. Чи то в настоянці, чи під час зовнішнього застосування, з лікувальними засобами, приготовленими з листя плюща, потрібно поводитися з усією можливою обережністю. Сильні антиоксидантні хімічні компоненти цієї рослини не лише дають їй певні переваги для здоров’я, а й можуть бути шкідливими для організму за використання у великих кількостях. Деякі з цих речовин, серед іншого, включають сапоніни й поліїн.

(далі буде)