Рослини, які зроблять ваш сон якіснішим, і не тільки його. Частина двадцять восьма

Нарешті остання рослина у нашій досить тривалій серії публікацій, яка може зробити ваш сон якіснішим, і не тільки його. Поговоримо про гарденію.

На мою думку, ці квіти мають стати очевидним вибором будь-якого квітникаря, адже вони і виглядають, і пахнуть чудово. Є в них ще одна безсумнівна перевага: вони можуть зменшити стрес і сприяти міцному здоровому сну. Дослідження показало, що гарденія — природний заспокійливий засіб — так само ефективна, як валіум! Це, звичайно, дивовижно, але якщо ви потерпаєте від частого занепокоєння або безсоння, гарденія — природна альтернатива будь-яким фармацевтичним засобам, здатна додати спокою до вашого способу життя. Ці квіти дуже ніжні й потребують яскравого сонячного світла, але не прямих променів, а також високої вологості. Якщо пелюстки або листя гарденії видаються вам пониклими, обприскайте їх невеликою кількістю води. Як і гербери, вони більше підходять тим, хто любить багато різної зелені вдома.

Gardenia jasminoides, більше відома читачам як гарденія, — вічнозелена квітуча рослина родини маренових Rubiaceae. Вона походить із деяких частин Південно-Східної Азії. Дикі рослини мають висоту від 30 сантиметрів до 3 метрів та округлу форму з дуже густими гілками. Супротивні ланцетно-довгасті листки, шкірясті або зібрані групами на одному вузлі, мають темно-зелену, блискучу й трохи воскову поверхню та виразні жилки.

Завдяки блискучому зеленому листю й ароматним білим квітам гарденію широко використовують у садівництві в помірному та субтропічному кліматі. У помірному кліматі її також вирощують як кімнатну рослину. У Китаї гарденію культивують щонайменше тисячу років, а до садів Британії її вперше завезли в середині вісімнадцятого століття. За такий тривалий час садівники вивели безліч сортів цієї рослини — низькорослих, великоквіткових і довгоквітучих форм.

Gardenia jasminoides — кущ із гілками від циліндричних до пласких, спочатку вкритими своєрідними волосками, які рано опадають, залишаючи гілку гладкою. Листки розташовані супротивними парами або зрідка групами по три вздовж гілок. Вони можуть бути довгастими або еліптичними. Верхня поверхня гладка й блискуча або трохи опушена вздовж первинних жилок, а нижня — від рідко опушеної до гладкої. Квітки поодинокі й верхівкові, виникають на кінцях стебел.

Білі квітки мають матову текстуру на відміну від глянцевого листя. Поступово вони набувають кремово-жовтого кольору й воскової поверхні. Квітки можуть бути доволі великими — до 10 см у діаметрі, з махровими формами. Вони квітнуть улітку й восени та належать до найароматніших квітів. Після них утворюються дрібні овальні плоди.

Німецько-нідерландський ботанік Георг Румфіус уперше побачив Gardenia jasminoides на острові Амбойна, Амбон, зазначивши близько 1700 року у своїй праці Herbarium Amboinense, що це була «чудова прикраса», яку малайською називали «каціопірі». Він також повідомив, що квітку завезли на острів із Батавії, Джакарти. Шведський систематик Карл Лінней визнав цінність праці Румфіуса й доручив своєму учневі Олафу Стікману її вивчити. Дисертацію Стікмана надрукували 1754 року. Згодом 1759 року він описав цей вид як Varneria augusta.

(далі буде)