Спагеті з кальмарами

Для мене і для Юлі ходити по всі покупки разом давно вже перетворилося на непорушне правило. Утім, слово «правило» тут не зовсім точно характеризує те, про що я хотів сказати. Яке ж це правило, якщо ми обоє отримуємо від цього практично однакове задоволення? Хоча, наскільки мені відомо, у багатьох такі походи викликають нудьгу й мимовільне позіхання, а в декого навіть роздратування. Ми, слава богу, на це не страждаємо. Можна лише уявити собі, що за кулінарні «пушери» (назвати нас кухарями поки що язик не повертається, а от англійське «pushers», тобто штовхачі в метро або просувачі якогось товару, — саме те) були б із нас, якби купівля інгредієнтів до рецептів, опублікованих у блозі, викликала в нас самих ідіосинкразію? Хоча такі випадки мені відомі, і таких блогерів (навіть дуже відомих і популярних) я знаю особисто… але не переходитимемо на особистості. ))

Ми любимо ходити на ринок і годинами блукати там між рядами з яскравими, акуратно викладеними пірамідами овочів, фруктів, ягід… придивляємося, принюхуємося (у буквальному сенсі цього слова!), прицінюємося. Саме на ринку в мене часто народжуються в голові ідеї щодо нових рецептів, і ми тут-таки матеріалізуємо їх у вигляді куплених для цієї мети продуктів. Ми також обожнюємо подорожувати (іншого слова не добереш до простору площею у три футбольні поля й заввишки з триповерховий будинок, заповненого до стелі продуктами та іншими товарами!) нашими гіпермаркетами — із тих, які ми зазвичай відвідуємо, їх три. Тут ми купуємо все необхідне або просто «швендяємо» в пошуках чогось незвичайного — чогось такого, що нам неодмінно треба купити й використати в новій страві. Адже знаєте, як воно буває з українським шопінгом: ніколи не знаєш наперед, по що йдеш і з чим повернешся.

Крім усього іншого, наші походи до магазину завжди сповнені життєвої іронії та сміху. Хочете прикладів? Та скільки завгодно! Шукаємо біля хлібного відділу гігієнічні рукавички, витративши на це 10 хвилин, а тим часом усі інші, анітрохи не вагаючись, беруть товар руками й благополучно йдуть. Намагаюся відокремити від рулону з пластиковими пакетами кілька кульків, але він чомусь затиснутий у тримачі й на всі мої вимоги відповідати добровільною згодою категорично відмовляється — нарешті виходить: рулон летить на підлогу й розкочується по всій залі. Стаємо в найменшу чергу до кас і стоїмо втричі довше, ніж усі інші (це, як закон, відбувається майже завжди). Дивуємося написам на пакованнях про те, що такий-то продукт має смак цього ж продукту: по-перше, заради Христа, поясніть мені, що це означає за визначенням; по-друге, чому якийсь продукт повинен мати лише смак продукту, а не бути самим цим продуктом (у самого дах їде від таких ребусів). Таких прикладів або історій я можу навести чи розповісти вам безліч. Вам же вже казали, що сміх без причини — не лише ознака дурня, а й продовжує ваше життя? )))

Гаразд… от узяти, наприклад, сьогодні: проходимо ми через рибну залу, і раптом я бачу свіжісіньких (видно, лише щойно доставлених) і зовсім молоденьких кальмарів, які мирно відпочивають на льоду. Скажіть, як можна пройти повз такий скарб?! Я, природно, і не проходжу… додому ми вже їдемо з кальмарами, а я прокручую в голові, яка чудова вечеря вийде в нас із цих самих кальмарів та спагеті: подумки додаю туди помідори, часник, петрушку, перець чилі. Ось так воно насправді й виходить, і досить часто!

(на двох)

Інгредієнти:

• 200 грамів зовсім маленьких кальмарів (почистити, промити водою, відокремити щупальця, а тушки нарізати тонкими кільцями)
• 200 грамів спагеті
• 2 зубчики часнику
• 1 склянка очищених і грубо посічених помідорів (свіжих або консервованих)
• Половина склянки листя петрушки
• Сушений перець чилі пластівцями (до смаку)
• Оливкова олія
• Сіль
• Перець

Приготування:

1. Доводимо до кипіння каструлю з підсоленою водою й готуємо спагеті, керуючись інструкцією на пакованні.
2. Тим часом нагріваємо в сковороді оливкову олію і на середньому вогні недовго обсмажуємо часник.
3. Додаємо туди ж помідори й готуємо 6–7 хвилин. Потім кладемо щупальця та кільця кальмарів і тушкуємо 2–3 хвилини, доки вони не стануть напівпрозорими. Солимо й перчимо до смаку та знімаємо сковороду з вогню.
4. Коли спагеті стануть трохи твердішими, ніж у стані аль денте, відкидаємо їх на друшляк.
5. Повертаємо сковороду із соусом на середньо-сильний вогонь і перекладаємо туди пасту. Готуємо ще 1–2 хвилини.
6. Потім додаємо петрушку й перець чилі.
7. Перемішуємо й негайно подаємо до столу.