Вареники із сиром і зеленню під сметанним соусом

У кожного народу є свої страви, якими він має право заслужено пишатися. У жителів України серед головних національних страв основне місце посідають, звичайно ж, вареники. Утім, подейкують, що вареники з’явилися в Україні після того, як тут пройшлися турки.

Спочатку вареники називали «вараниками». Під цим терміном мали на увазі вироби з тіста з різними начинками — з м’яса, овочів, фруктів, ягід і сиру. Українські вареники завжди були популярні також у низці інших слов’янських країн, наприклад у Польщі, Росії, Словаччині.

Найпоширенішими вважаються вареники з картоплею, квашеною капустою, вишнею, сиром і чорницею. Однак у давніші часи наші предки вміли готувати вареники з начинкою з редьки або папороті, а, наприклад, у Чернігівській та Полтавській областях і досі вареники готують із начинкою з борошна. Для цього обсмажують шматочки сала, а в отриманому жирі притушують борошно.

Для українських вареників не існує суворо визначених розмірів. Наш традиційний вареник удвічі більший, ніж російський пельмень, і вчетверо більший, ніж італійський равіолі.

У відомому творі Миколи Васильовича Гоголя «Вій» згадується вареник розміром із шапку — 30-40 см у діаметрі. У своїй творчості великий письменник не раз згадував про цю знамениту українську страву. А єврейський поет Саул Черніховський, який багато років прожив в Україні, настільки любив вареники, що присвятив їм цілий музичний твір — ідилію.

На центральній площі канадського міста Глендон височіє гігантський кам’яний вареник, який вважається офіційним символом цього міста. Кулінарно-скульптурна композиція має висоту близько дев’яти метрів і важить майже три тонни! У такий спосіб жителі міста висловили повагу українській діаспорі, яка в Канаді вважається найчисельнішою.

У 2006 році схожий пам’ятник, тільки помітно менший, встановили в Черкасах. До його відкриття місцеві кухарки зліпили вареник із печінкою та шкварками вагою 72 кілограми й пригощали всіх охочих.

Дуже сподобалися вареники й Біллу Клінтону під час його візиту до України у статусі президента Сполучених Штатів Америки. Особливо його вразили вареники з вишнею.

Ще один цікавий факт. І досі в деяких регіонах України існує старовинний звичай готувати вареники на старий Новий рік і вкладати в начинку сюрприз у вигляді ґудзика, квасолини, шматочка цукру… Вважається, що той, кому трапиться такий вареник із сюрпризом, щасливо проведе весь наступний рік.

Крім усього іншого, готувати вареники дуже практично. Сирі вареники з начинкою можуть лежати в морозильній камері холодильника як завгодно довго. Головне при цьому — не розморожувати їх часто.

Сьогодні ми познайомимо вас з останнім у нашій вареничній серії рецептом вареників — тепер із сиром (до цього були рецепти приготування вареників із квашеною капустою, а також із грибами та картоплею). Ми готуємо їх не зовсім так, як традиційно це роблять у Західній та Центральній Україні. Сир для начинки має бути цілковито некислим. Ми його солимо й перчимо, а також приправляємо часником і зеленню — зазвичай це петрушка, але може бути й кріп. Сметанний соус лише називається так гучно, а насправді складається, по суті, з однієї жирної сметани, яку теж злегка солять і заправляють розтопленим вершковим маслом.

(наша страва з варениками розрахована на трьох-чотирьох)

Інгредієнти:

• Тісто для вареників (рецепт тіста для вареників можна підглянути в наших попередніх публікаціях про вареники)
• 800-850 грамів домашнього сиру (у жодному разі не має бути кислим або з грудочками)
• 3 великі зубчики часнику (очистити від шкірки й пропустити через часниковий прес)
• 1 невеликий пучок петрушки (листя відокремити й добре подрібнити ножем)
• 1 склянка жирної домашньої сметани
• 2 столові ложки домашнього вершкового масла
• Сіль
• Перець

Приготування:

1. Спочатку готуємо начинку для вареників. Для цього у великій мисці змішуємо сир, петрушку та часник. Робимо це за допомогою виделки, і якщо трапляються грудочки сиру, роздавлюємо їх, щоб маса була більш-менш однорідною. Солимо й перчимо до смаку.
2. Після того як тісто підійде й буде готове до використання, посипаємо робоче місце невеликою кількістю борошна та за допомогою великої качалки розкачуємо тонке коло. Найімовірніше, для заявленої кількості вареників вам знадобиться розкачати одне за одним два кола з тіста завтовшки не більш як 1,5 мм. Крім того, такий послідовний спосіб ліплення вареників дає змогу вберегти тісто від передчасного висихання.
3. За допомогою склянки (у нас гранчаста на 250 мл) із гострим краєм вирізаємо з тіста кружечки. Викладаємо на них по неповній чайній ложці начинки й ліпимо вареники.
4. Коли всі вареники будуть готові, у невеликій каструльці розтоплюємо вершкове масло й накриваємо кришкою, щоб не охололо.
5. Тим часом у великій каструлі доводимо до кипіння злегка підсолену воду. Потім кидаємо у воду вареники (зручно, коли це можна зробити за один раз, тому каструля має бути справді великою — 8-10 літрів) і варимо протягом 7-8 хвилин.
6. Готові вареники дістаємо великою шумівкою й одразу викладаємо на сервірувальні тарілки. Поливаємо сметаною (бажано, щоб вона була не з холодильника), а потім розтопленим вершковим маслом.
7. Негайно подаємо до столу.