Вчені про клітковину та її користь для організму. Частина I

Загальновідомо, що регулярне вживання продуктів, багатих на клітковину, таких, наприклад, як фрукти та овочі, помітно зменшує ризик розвитку діабету, серцево-судинних захворювань і артриту. І справді, свідчення позитивного впливу клітковини на будь-яке конкретне захворювання виходять далеко за межі вже вивченого людиною. Люди, до раціону яких входять продукти, що містять клітковину, мають значно більше шансів жити довше й не померти раніше відведеного їм природою строку.

Ось чому багато експертів завжди повторюють, наскільки корисні для організму людини дієти, у яких таких продуктів міститься вдосталь. Утім, якщо переваги клітковини очевидні, то питання її впливу на організм до кінця ще не досліджене. «Це питання легко ставити, але дуже складно на нього відповідати», — стверджує Фредрік Бакхед, біолог Гетеборзького університету у Швеції.

Він і кілька його колег провели низку експериментів, що дають науці нові підказки щодо ролі клітковини у здоров’ї людини. Під час цієї наукової роботи було встановлено, що клітковина далеко не завжди безпосередньо впливає на організм людини, багато її корисних властивостей пов’язані зі здоров’ям людини лише опосередковано.

Насправді клітковина, яку ми споживаємо, живить мільярди бактерій, що мешкають у нашій травній системі, а від ступеня «ситості» останніх залежить, наскільки добре працюватимуть наш кишечник і вся імунна система.

Щоб перетравлювати їжу, наш організм потребує спеціальних ферментів (ензимів), які «руйнують» її молекули. Фрагменти таких зруйнованих молекул, рухаючись кишечником, поглинаються його стінками й у такий спосіб потрапляють до організму.

Однак наші тіла містять обмежену кількість ензимів, тому вони просто не спроможні зруйнувати всі тверді сполуки, що потрапляють до шлунка разом із їжею рослинного походження. Термін «харчова клітковина» якраз і позначає такі «неперетравлені» молекули.

Водночас згадані молекули залишаються неперетравленими лише для нас. Річ у тім, що наші кишки вкриті шаром слизу, поверхня якого, наче килимом, устелена сотнями різних видів бактерій, що мають власний запас ензимів. Такі бактерії становлять мікрофлору кишечника. Деякі з цих бактерій або мікробів також потребують живлення, яким для них слугує не перероблена шлунком клітковина.

Здатність кишкових мікробів жити, живлячись клітковиною, яку наш організм не встиг перетравити, змушує багатьох учених замислитися над їхньою участю в користі, яку приносить овочева та фруктова дієта. Два докладні дослідження, проведені зовсім недавно під егідою медичного журналу «Клітини й мікроби», дають змогу дійти висновку, що відповіддю на поставлене запитання, найімовірніше, буде «так».

У першому експерименті Ендрю Т. Гевірц, учений з університету штату Джорджія (США), і його однодумці зосередили увагу на харчуванні, що містило багато жирів і мало клітковини. Фрагментарне дослідження бактерій у кишечнику мишей дало названим ученим змогу оцінити приблизні розміри популяції мікробів у цих тварин. Під час експерименту також було виявлено, що тривале харчування з низьким вмістом клітковини зменшує кількість бактерій у кишечнику в десятки разів.

Бакхед і його колеги провели подібне дослідження, вивчаючи мікрофлору кишечника мишей у процесі переходу від харчування, багатого на клітковину, до протилежного. Як пояснив Бакхед, це «як у Макдональдсі: багато тваринного жиру, багато цукру й лише 20% білка».

При цьому вчені зосередили увагу на різноманітті видів бактерій, що становили мікрофлору кишечника мишей. Переведення тварин на харчування, бідне на клітковину, призвело до драматичних наслідків. Дослідники помітили, що кількість бактерій, яких була більшість, помітно зменшилася, і, навпаки, ті, що траплялися рідко, почали посилено розмножуватися.

(далі буде)