Весняна паста з пікантним соусом зі шпинату, зеленого часнику й пажитнику

Весна! Хоч і холодна, не така сонячна й привітна, як хотілося б, але весна!

На ринку, де я зазвичай купую продукти, тітки розклали гірки темно-зелених пучків шпинату з м’ясистим соковитим листям, зовсім не таким анемічним і тонким, яке можна зустріти пізніше — влітку, коли температура на нашому дворовому термометрі піднімається вище 30 градусів Цельсія. Сезон черемші майже закінчився, але ще трапляється весняний часник-недоросток, зелені стрілки якого подобаються мені не менше за листя черемші, хоча вони й гостріші за останнє. Також, хоч і рідше, на прилавках уже можна зустріти мініатюрні пучечки зовсім молодого пажитнику, який у цю пору року має особливо делікатний, трав’яний, із ледь відчутними солодкуватими нотками смак.

Як не приготувати з усього цього весняного добра чудовий, у міру гострий соус і не приправити ним букатіні відомої італійської фабрики Barilla, які вже давно чекають своєї долі на нашій кухонній полиці з пастою.

Букатіні з таким зеленим соусом, або песто, будуть особливо добрими. На відміну від звичайних спагеті, вони мають власну, трохи очевидніше виражену пластику, щільність текстури, а головне — той самий внутрішній канал, вузький отвір, завдяки якому соус утримується не лише зовні, а й проникає всередину кожної «трубки» букатіні, роблячи смак пасти об’ємнішим і ціліснішим. Букатіні наче створені для соусів не важких і вершкових, а живих — із рослинних складників із ненав’язливою пряною гостротою. Вони не губляться під натиском наших весняних трав, кожна з яких має свій стійкий характер, а, навпаки, допомагають кожному аромату розкритися яскравіше й точніше. У нашому випадку це особливо важливо: шпинат дарує соусу оксамитовість і простір, молодий часник — підбадьорливу, майже хрустку свіжість, пажитник додає трав’яної глибини й тих самих ледь вловимих півтонів, які не завжди можна розпізнати відразу, але без яких смак соусу був би простішим і прямолінійнішим.

Є в букатіні й іще одна перевага: вони роблять страву не просто смачною, а по-справжньому зібраною. Правильно приготований для них соус ніколи не лежить окремо, не осідає на дні тарілки й не розпадається на складники. Навпаки, він міцно огортає пасту, з’єднуючись із нею в одне ціле. Саме тому навіть такий, здавалося б, простий його варіант із весняної зелені, яку в цей період можна побачити буквально на всіх городах і навіть на вулицях нашого провінційного міста, звучить у цій страві з букатіні вишукано й дуже переконливо.

Ідею цієї смачної, корисної та дуже легкої в приготуванні страви мені підказав не хто інший, як сам Джеймі Олівер. За що йому превелика подяка.

(розраховано на чотири-шість порцій)

Інгредієнти:

• 1 упаковка, або 500 г, букатіні
• 250 г м’ясистого листя шпинату — грубі черешки видалити
• 100 г зеленого часнику — лише зелені стрілки
• Невеликий пучок пажитнику, розібраний на листочки
• 1 столова ложка свіжовичавленого соку лайма
• 50 мл якісної оливкової олії першого холодного віджиму
• Половина склянки тертого пармезану, плюс іще трохи для подавання
• Половина чайної ложки морської солі середнього помелу
• Половина чайної ложки перцю анчо

Приготування:

1. У великій каструлі з добре підсоленою водою, що кипить на помірному вогні, варимо букатіні протягом часу, зазначеного на упаковці, але в будь-якому разі до стану аль денте.
2. На самому початку приготування пасти викладаємо шпинат, зелений часник і листя пажитнику в друшляк та опускаємо в киплячу воду. Бланшуємо 3–4 хвилини, перекладаємо зелень у чашу блендера, вливаємо оливкову олію й сік лайма, приправляємо сіллю та перцем і збиваємо разом із пармезаном до шовковистої однорідної консистенції.
3. З готових букатіні зливаємо воду й додаємо в каструлю соус. Добре перемішуємо, доки букатіні не вкриються ним з усіх боків.
4. Розкладаємо по сервірувальних тарілках і посипаємо пармезаном.
5. Відразу подаємо до столу.